Президентські вибори у США, які перетягнули на себе всю увагу останні тижні, завершилися, тож саме час згадати про нагальні українські питання. Зокрема про державний бюджет-2025, перший крок до ухвалення якого Верховна Рада вже зробила.
В останній день жовтня парламент дав 247 голосів за кошторис на наступний рік. Поки що у першому читанні, тож говорити можна лише про попередні показники. Але окреслити, якими вони будуть, вже можна. Спойлер: легко не буде.
Макроекономіка: зростання ВВП уповільнюється, інфляції – ні
Розпочнемо з макроекономічних прогнозів Міністерства фінансів. Вони не втішні.
Хоча на наступний рік і закладається зростання внутрішнього валового продукту на 2,7%, але темпи цього зростання уповільнюються: у 2024-му планується вийти на 3,5%, минулого року було 5,3%.
Натомість виросте інфляція – до 9,7% порівняно з нинішніми 7,9% і минулорічними 5,1%.
Закладений у кошторис середньорічний курс долара – 45 грн. У 2024-му він прогнозувався на рівні 40,8 грн. Реальний, станом на початок листопада – 41,33 грн. Тож можна чекати, що і позначку в 45 грн/дол. під кінець 2025-го перетне. Водночас зазначимо, що у бюджеті на 2023 рік середньорічний долар закладався по 42,2 грн, на кінець року – 45,8 грн, але ці негативні очікування, на щастя, не виправдалися.
Підвищення соцстандартів – мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму – не передбачається. У 2024-му “мінімалка” зростала двічі: до 7100 грн 1 січня і до 8000 грн з 1 квітня. Наступного року, на думку уряду, переглядати її не варто. При цьому в Кабміні вірять, що середня зарплата у 2025-му виросте з нинішніх 20 581 грн до 24 389 тис. грн. І навіть безробіття має зменшитися на пів відсотка, до 17,7%.
Нагадаємо, що влітку взагалі озвучувалася ідея заморозити мінімальну зарплату та прожитковий мінімум на три роки, до 2027-го.
Видатки і доходи: своїх грошей не вистачить
Доходи загального фонду Держбюджету-2025 прогнозуються на рівні 2,336 трлн грн, що на 568 млрд перевищує плановий показник 2024-го. Видатки плануються на рівні 3,938 трлн грн (на 629 млрд більше). Таким чином, Україна на старті має дефіцит коштів у понад 1,64 трлн грн, що майже на рівні минулорічних 1,57 трлн грн і водночас трохи менше у відношенні до ВВП: 19,4% порівняно з 20,4% у 2024-му.
Покривати нестачу планують за рахунок запозичень у 2,238 трлн грн, з них 580 млрд – на внутрішньому ринку. Від іноземних партнерів Україна хоче отримати оптимістичні 38,4 млрд доларів. Для розуміння, у 2023-му Києву вдалося залучити рекордні $42,5 млрд, цього року надходження очікуються на рівні $38 млрд. Ця тенденція не дуже корелює з побажаннями уряду.
Наповнювати бюджет збираються традиційно: передусім за рахунок податку на доходи фізичних осіб (понад 458,3 млрд) – повторимося, в Кабміні вірять, що зарплати зростуть, ПДВ (911,8 млрд), неподаткових надходжень (249,4 млрд), акцизи (286,6 млрд) та податок на прибуток підприємств (205,5 млрд). Від митниці, для порівняння, очікують небагато – лише 60 млрд грн, рента за використання природних ресурсів складе менш як 58 млрд грн.
Нацбанк має перерахувати 63,9 млрд грн, що у 3,6 разу більше, ніж у 2024-му.
При цьому податкові пільги “з’їдять” 154,7 млрд грн, які могли б піти до загального та місцевих бюджетів. І це на 6,6% більше, ніж у 2024-му.
Вишенькою на бюджетному торті є те, що його доходи передбачають і нещодавнє підвищення податків, проголосоване Радою, але всупереч Конституції закон досі не підписав президент.
Що стосується витрат, то їхня прогнозовано найбільша частина – 2,223 млрд – це безпека і оборона. Тож майже всі гроші, зібрані всередині країни, підуть на українських захисників. Все інше має бути отримане як макроекономічна допомога від іноземних партнерів.
Якщо брати по міністерствах, то найбільше не пощастить наступного року Мінсоцполітики: воно отримає майже на 50 млрд менше, ніж у поточному році – 420,7 млрд грн, з яких майже 240 млрд піде на виплату пенсій.
Мінекономіки втратить 10,5 млрд грн, що на 31% менше поточного фінансування. В минуле уходять “інвестняні” та “національний кешбек”.
Мінмолодьспорт “уріжуть” на чверть, або 1,9 млрд. Мінветеранів – на 1,1 млрд грн. Врешті, ще одне “не надто потрібне” міністерство – зовнішніх справ, хоча там сума невелика – 400 млн грн. Деякі закордонні дипломатичні установи, вочевидь, “оптимізують”.
А от всім іншим відомствам фінансування додадуть. Найбільше в грошовому еквіваленті – 13,8 млрд, до – додадуть МОЗ, до 210,7 млрд. А у відсотковому – +154% або 5,5 млрд – Мінрегіону. Бюджет Мінагро зросте на 4 млрд грн (або 81%), Мінфіну та Мінстратпрому – на 3,5 млрд кожне. МОН додадуть 5,3% або 3,2 млрд грн.
Додамо, що дотація регіонам складе 51,2 млрд грн, що на 17 млрд грн більше, ніж у 2024-му. На компенсацію комунальних тарифів піде 12,2 млрд, а на житлові субсидії – 42,32 млрд грн.
Слід зазначити, що це лише попередні розрахунки. Остаточні будуть затверджені у другому читанні, із депутатськими правками. І одразу можна зазначити, що дві з них вже не пройшли – підвищення зарплат прокурорам, що на тлі скандалу з “прокурорами-інвалідами” не дивно, та із поверненням фінансування Дорожного фонду, який мав витягти з бюджету 43,2 млрд грн.
Тільки за 9 місяців 2024 року держава витратила на спецпенсії (силовикам) близько 88 млрд грн, до кінця року ця сума може зрости до 120 млрд грн, йдеться у відповіді Мінсоцполітики на запит Forbes.
Олег Пендзин: “Цей бюджет не є соціальним”
З проханням прокоментувати бюджет-2025 “Політарена” звернулася до виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина. Передаємо розмову тезово:
- Це лише перше читання. Всі підводні каміння ми будемо виявляти вже після того, коли закон про бюджет буде проголосований і підписаний. Крім того, завжди існує можливість внести зміни у вже затверджений кошторис в разі потреби.
- Бюджет-2025 не можна назвати соціальним, враховуючи мінус 50 млрд на життя, соціалку. Крім того, замороження мінімальних зарплат теж не дає говорити про “соціальність” бюджету. Якщо у країні не зростають мінімальні зарплати, то і про економічно-соціальне зростання не йдеться.
- Коли є інфляція і заморожені соцстандарти, реальні доходи будуть падати. Особливо на тлі зростання середньорічного курсу долара. Тому на зростання середньої зарплати, попри очікування уряду, розраховувати навряд чи доводиться. Ріст мінімальної зарплати – найбільш дієвий спосіб сприяти підвищенню зарплат у країні.
- Те, що з прокурорів зняли 3 млрд грн на підвищення зарплат – зрозумілий крок. Але ці гроші лишилися у прокуратури. Знайти можливість виплатити їх у інший спосіб можна.
- Як правило, уряд намагається утримувати закладений у держбюджет рівень інфляцій, тож вище 10% вона, ймовірно, не підніметься. А от середньорічний курс долара у 45 грн може бути і перевершений.
- Коли цей бюджет писався, його автори розраховували на непохитність макроекономічної допомоги з боку західних партнерів. Але перші ж заяви новообраного президента США (зокрема про намір “закінчити всі війни”) свідчать, що ситуація з макроекономічною допомогою може виявитися негативною. Як наслідок, у влади може виникнути потреба ще більше девальвувати гривню, щоб перекрити соціальні зобов’язання.
Гетманцев хоче більше
Тим часом голова податкового комітету Верховної Ради, відомий “щипач гусей” Данило Гетманцев знайшов новий спосіб зібрати гроші з населення. У своєму телеграм-каналі він згадав досвід Ізраїлю 1970-х років, коли на купівлю військових облігацій в обов’язковому порядку йшло 7% від оподаткованого доходу робітника, самозайнятого або доходу підприємства. Тож подібна обов’язкова накопичувальна схема може бути запроваджена в Україні, “виключно на воєнний час”. Як це сприятиме виведенню економіки з тіні, про що Гетманцев згадав у тому ж дописі, – питання риторичне.
