Оксен Лісовий
Оксен Лісовий. Фото: Сергій Руденко/Facebook

Голова Міністерства освіти і науки України Сергій Шкарлет йде у відставку. Його на цій посаді має замінити Оксен Лісовий — вчитель, директор Національного центру “Мала академія наук України”, заслужений працівник освіти України, військовий ЗСУ.

“Політарена” розповідає, що відомо про Оксена Лісового, кандидатуру якого схвально сприймає і влада і опозиція.

Оксен Лісовий: доброволець і науковець

Оксен Лісовий є українським вчителем, організатором освіти, кандидатом філософських наук, доцентом і директором центру “Мала академія наук”, лавреатом Державної премії України в галузі освіти.

Оксен народився 21 липня 1972 року на Київщині в родині дисидентів.

Літо 1981 року провів в очікуванні суду в Новій Бряні в Бурятській АРСР, де його батько, дисидент і правозахисник Василь Лісовий, перебував на засланні. Там його мати, Віра Лісова, виступала як захисник у справі чоловіка. Улітку 1982 року родина знову приїхала в Бурятію і два роки жила на засланні в селищі Ілька, де Василь Лісовий працював токарем, сестра закінчила середню школу, а Оксен закінчив 3 і 4 класи.

Закінчив Решетилівське художнє училище народних промислів, Київський державний інститут культури.

Фото: Оксен Лісовий/Facebook

Працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування та підтримував діяльність громадської юнацької організації “Січ”, на керівній посаді в генеральній дирекції ВАТ “Укртелеком”, від 2010 — директор Національного центру “Мала академія наук України”.

У вересні 2020 року спільно з президентом Малої академії наук Станіславом Довгим ініціював заснування першого Музею науки в України. Оксен Лісовий є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських наукових видань

Оксен Лісовий після вторгнення РФ

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Лісовий став добровольцем і служить у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

На своїй сторінці у Facebook він пригадував 24 лютого 2022 року:

“24 лютого ми проснулись від прильотів по військовій частині ППО, яка базується за 1,5 км від мого дому. Будинок затремтів досить сильно, щоб розбудити. Подзвонила моя сестра Мирослава. Розмову супроводжували звуки вибухів з боку Києва. Життя, до якого ми звикли, закінчилось. Світ, в якому можливий був компроміс, перестав існувати. Попереду був вибір. Важкий. Незворотній. І зробити його треба було швидко. Неважливо, що я давно очікував цієї фази війни”, – написав Лісовий.

Він зазначив, що у той день його дружина була на Закарпатті, а два сини з ним вдома. І вони не тікали, а готували коктейлі Молотова.

“На той момент статус комбатанта не передбачав нічого доброго. Лише збереження самоповаги… Було страшно. Але ще страшніше було уявляти, що буде у разі поразки. І тоді стало зрозуміло, що померти в цій боротьбі – не найгірший з існуючих варіантів. Але лише за умови, якщо до цього завалити з десяток виродків… Чи може і більше? Чим більше, тим краще. А іще краще завалити чим більше, а самому не померти. Хороший варіант. Але тоді, 24 лютого 2022 я дивився на те, як мої діти готують коктейлі для непрошених гостей і тихо ковтав сльози. Бо з коктейлем проти броні – 90% смерть”, – додав він.

Фото: Оксен Лісовий/Facebook

“Поки був на ротації, багато хто із моїх знайомих оцінив моє рішення їхати на фронт як нераціональне, нелогічне, непрагматичне, безвідповідальне… Говорили що мені є що втрачати (з цим я згоден) і що у мене є вибір. І от з останнім я не згоден. Безмозгла, психічно хвора орда не залишила вибору. Зруйновані домівки – такі як моя. Родини, чиє життя зламано на завжди – такі як моя. Загиблі діти, яких любили так, як я своїх. Ця реальність не залишила вибору. Поки вона існує, поки існує сама потенційна її можливість, поки фізична моя форма дозволяє боротись з цим збройно і поки я не втратив спроможність любити ось це все – вибору немає”, – так писав Лісовий про те, чому він взяв в руки зброю.

В іншому дописі Лісовий написав, що чекав на цю війну все життя.

“Я чекав на цю війну все життя. Знав, що її час настане і найбільше боявся, що ті хто вийде на її передові рубежі будуть в меншості (як це було раніше). Боявся, що ворогу знову вдасться розділити нас і ті, хто готові до бійки за своє і за наше, не отримають належної підтримки. Боявся, що якщо я не вийду і не стану поруч – їх зімнуть і знищать. Дисидентська дитина. Завдяки батьківській педагогіці я сприймаю дійсність через історичну вертикаль. Тому, попри величезні жертви, горе десятків тисяч родин, руйнування і збитки – я радію. Цього разу нас не вдалося розділити, не вдалося дезорієнтувати, підкупити. Це головна наша історична перемога”, – написав він у жовтні 2022 року.

18 березня прем’єр Денис Шмигаль підтвердив, що Оксен Лісовий стане новим міністром освіти.

Подібні

Кабмін звільнив Найєма з посади голови Держагентства відновлення, розвитку та інфраструктури: кого готують на заміну

Слідом за Найємом звільнили і двох його заступників