Зеленський про обстріли РФ
Фото: ОП

Рейтинг президента Володимира Зеленського зазнав найбільшого падіння з початку великого вторгнення Росії в Україну.

Як свідчать результати соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, станом на лютий 2024-го лише 63% респондентів цілком або скоріше схвалювали діяльність Зеленського на посту голови держави. Негативно його успіхи оцінили 33% опитаних. Для порівняння, весь 2022-й і початок 2023-го рівень його підтримки був не нижче 90% (негативної – 7%), але вже у вересні минулого року намітилося скорочення: 80% схвальних відгуків проти 16% негативних.

За цими оцінками Зеленський вперше символічно поступився місцем міністру закордонних справ Дмитру Кулебі, схвалення діяльності якого також падає, але помірно, і на лютий 2024-го позитивну оцінку дали 64%, а негативну – лише 20% опитаних.

“Політарена” разом з політологом, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою розбирається, чим обумовлене таке різке падіння довіри до президента та що варто зробити державним інституціям, аби повернути свою вагу та авторитет серед суспільства.

Що ще показало дослідження “Рейтингу”

Хоча українські ЗМІ звернули увагу переважно на оцінку президента, дослідження містить й інші цікаві цифри.

Загалом українці все менше довіряють всім державним інституціям і визначним фігурам. Позитивно роботу поліції оцінюють лише 55% опитаних проти 68% восени, місцевої влади – лише 47% проти 52% у вересні, РНБО – 43% проти 59%.

Драматично скоротилася підтримка дій міністра оборони. Якщо у Валерія Залужного на максимумі, у квітні 2022-го, було сумарно 79% підтримки, а на мінімумі, у лютому минулого року – 62% (підкреслимо, йдеться виключно про дані, наявні у дослідженні), то у Рустема Умєрова нині сумарно лише 34% позитивних відгуків. Проте варто зазначити, що 39% не змогли надати конкретної відповіді, тож простір до зростання у нового міністра оборони є.

Про Кабмін (падіння схвалення з 70% до 35%, зростання незадоволення з 12% до 51%) і, тим більше Верховну Раду (падіння схвалення з 64% до 19%, зростання незадоволення з 22% до рекордних 77%) й говорити не доводиться.

Вірити українцям лишається лише в ЗСУ: з 2022-го схвалення їхніх дій впало символічно, з 98% до 69%. Щоправда, всередині цієї віри теж живуть хробачки, адже частка беззаперечного схвалення пала з 92% до 77%.

Останнє “вітання” Зеленському від Залужного

Причин для падіння рейтингу Зеленського можна знайти достатньо. Це і відсутність успіхів на фронті на тлі посилення тиску російських загарбників і повільного стирання на порох Харкова, Одеси, Запоріжжя та інших українських міст ракетними та “шахедними” атаками. Це і помітне бродіння в рядах наших західних партнерів, які допомагають, але іноді ту підтримку доводиться чекати аж занадто довго. Це і все більший безлад всередині країни – як корупційний, так і політичний, ще й з нерозв’язаними питаннями мобілізації та забезпечення війська усім необхідним.

“Це опитування достатньо показове, тому що воно, на мою думку, продемонструвало наслідки відсутності комунікації з приводу відставки Валерія Залужного, – додає ще один важливий штрих Євген Магда. – Влада не зуміла ефективно прокомунікувати цей факт і в результаті отримала значне падіння популярності Володимира Зеленського і різноманітних державних інституцій. Це серйозна проблема, тому що в умовах війни стійкість державних інституцій має значення, а вона, як правило, спирається на популярність”.

З цим аргументом важко сперечатися: відставка Головнокомандувача Валерія Залужного та очільника Генштабу Сергія Шаптали із подальшим “списанням” їх з рядів ЗСУ “за станом здоров’я” аж ніяк не викликало розуміння в українців – на відміну від безлічі неприємних питань – і не було проговорене владою.

Але крім президента є й інші державні інституції – і в них, все більше, якщо вже не повністю, залежних від волі Банкової – з комунікацією теж не складається. Ба більше, вони, складається стійке враження, бояться комунікувати із суспільством без відповідного “дозволу з гори”.

Телемарафон нікому не потрібен. Окрім Банкової

За словами Магди, українські державні інституції можуть мати вагу, користувалися авторитетом серед громадян і бути, так би мовити, “у тренді”. Але для цього треба міняти формат комунікації між владою і суспільством.

“Тому що маючи формат телемарафону “Єдині новини”, влада не використовує його, щоб вирішувати як тактичні, так і стратегічні завдання щодо інформування населення про те, що відбувається в Україні і світі. І це достатньо серйозна помилка, яка свідчить про те, що значна частина представників влади не розуміє, для чого вести діалог з громадянами. Якщо вони цього не розуміють, то досить швидко матимуть відповідні наслідки, які, вочевидь, багатьом не сподобаються”, – каже Магда.

Але у владі, вочевидь, цього не розуміють. Про це свідчать 1,7 млрд грн, закладені на телемарафон у 2024-му попри падіння довіри (за даними КМІС, “єдиним новинам” довіряють 36% українців, не довіряють 47%, – ред.). Про це свідчать слова радника голови ОП Михайла Подоляка, мовляв, на оборонні потреби і так виділяється все, що можна, а “держава має право на інструменти контрпропаганди, інформаційних впливів під час війни”.

Про це, врешті, свідчить і звістка про те, що Мінкульт підтвердив каналам телемарафону статус “критично важливих для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення”, тож їхні співробітники, на відміну від менш залежних від влади колег, підлягають бронюванню від мобілізації.

Верховній Раді час вгамувати своїх дезертирів

Ще одна проблема – парламент, про роботу якої останнім часом говорять здебільшого в контексті політичної і парламентської кризи у країні. Це при тому, що просто так змінити – на звичних виборах – ні народних депутатів, ні голову держави не вийде.

“Попри падіння рейтингу президента ми не наближаємося до президентських виборів, – нагадує Магда. – Оскільки їхнє проведення в умовах війни неврегульоване законодавством, і змінити його неможливо. А що стосується Верховної Ради, то якщо ми і далі будемо спостерігати дезертирство народних депутатів, то це стане проблемою для держави. Проблемою великою, бо Україна є парламентсько-президентською республікою, і законодавчий орган має постійно і ефективно працювати. Якщо він цього не робить, це створює проблеми для нас всіх”.

Врешті, Верховна Рада, обрана у 2019-му на тлі ейфорії від тріумфальних виборів Володимира Зеленського, теж напряму асоціюється з президентом. І її робота – а тим більше робота “зеленої монобільшості”, яка нині не може хоча б просто зігнати своїх депутатів на засідання – напряму б’є по іміджу президента.

При цьому парламент – це той оплот влади, який рятував країну навіть тоді, коли її очільник – Янукович, ганебно кидав її напризволяще.

Подібні

Кабмін без шістьох міністрів: чому виникла криза і які наслідки звільнення Кубракова, – розбираємося з політологом Ігорем Чаленком

Аналізуємо процеси в уряді

До Києва з візитом прибув держсекретар США Блінкен: привіз новини про військову допомогу і підтримку

Він прагне “послати сильний сигнал заспокоєння українцям”

Половина українських біженців не хочуть повертатися додому після війни, – соцопитування

Проте 26% респондентів невдоволені життям за кордоном

Блінкен зіграв на гітарі у барі під час свого візиту до Києва: як реагують в США

На всі американці у захваті від вчинку Блінкена