консульство у Любліні видасть замовлені паспорти

Починаючи з 23 квітня 2024 року українські чоловіки призовного віку за кордоном залишилися без консульської підтримки. Звернутися до українських дипустанов вони можуть лише з однією метою – повернення на батьківщину.

“Політарена” запитала у колишнього члена Центральної виборчої комісії, відомого правника Андрія Магери, як ставитися до відповідного доручення МЗС, та чи може воно впроваджувати заборони, посилаючись на закон, який не набув чинності.

Андрій Магера
Фото: Андрій Магера/Facebook

Що наказало МЗС дипломатичним установам за кордоном

У листі за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги міститься вимога до керівників закордонних дипломатичних установ України щодо “тимчасового призупинення вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років”.

Виключення єдине – оформлення посвідчень особи на повернення в Україну.

Заборона впроваджена із 23 квітня і до “отримання додаткових роз’яснень щодо порядку застосування положень” нового закону про мобілізацію. Обґрунтовується вона пунктами 6 та 16 першої частини статті 8 закону “Про правовий режим воєнного стану” і “недопущенням уникнення громадянами обов’язку із врегулювання питання військового обліку з ТЦК”.

Пізніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у мережі “Х” підтвердив, що заборона впроваджена на його доручення задля “відновлення справедливості ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україна та за кордоном”.

“Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна… Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов’язків перед Батьківщиною”, – написав він, додавши, що невдовзі МЗС надасть роз’яснення, як, все ж таки, таки отримати консульські послуги. Потім.

Яка ще країна обмежує права своїх громадян за кордоном

Це Білорусь. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко у вересні 2023 року заборонив консульствам країни видавати паспорти білорусам, які постійно проживають за кордоном. Обміняти закордонний і внутрішній паспорти або продовжити їхні термін дії неможливо. Для цього потрібно повертатися у Білорусь “за місцем прописки”.

Чи можна виконувати закон, який не набув чинності

Перше, що викликає питання: чи може бути обґрунтована заборона положень закону про мобілізацію. Адже він набуде чинності лише 18 травня, тож час для “роз’яснень положень” ще є, а до того консульські послуги українцям мають надаватися в повному обсязі.

“Якщо в законі зазначено, що він набирає чинності через 30 днів чи через один місяць після дня його опублікування, то, звісно, він раніше діяти не може, – пояснює Андрій Магера. – І якщо хтось буде застосовувати такий закон, це суперечитиме зокрема статті 58 Конституції України про принцип незворотності дії закону в часті (окрім випадків, коли вони скасовують чи пом’якшують відповідальність особи, – Ред.)”.

Таким чином, пояснює експерт, новий закон про мобілізацію до набуття чинності не може поширюватися на правовідносини. Жодна стаття цього закону ще не вступила в дію, тож і керуватися ними не може жоден державний орган, в тому числі керівництво Міністерства закордонних справ України.

“Тому, як на мене, якщо подібні листи мають місце, то очевидно, що для консульських установ України є в першу чергу Конституція і закони України. І жодні листи, жодні доручення тощо не можуть братися до уваги, якщо вони йдуть у пряме протиріччя з Конституцією і законами України”, – резюмує Магера.

Чи дають підстави для заборони норми, згадані у листі МЗС

Друге питання – чи є підставами для “тимчасового припинення консульських дій” норми закону “Про правовий режим воєнного стану”, який “врахували” в МЗС.

Зокрема пункт 6 статті 8 цього закону дозволяє “встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів”. А пункт 16 – “забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку… змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу СБУ чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби”. Жодної згадки про консульські послуги в цих пунктах нема.

“Очевидно, ці два пункти не стосуються консульського обліку за кордоном і оформлення документів у консульських установа України. Це зовсім інший предмет правового регулювання. Щонайменше до часу набуття новим законом чинності точно таких підстав немає”, – підтверджує Магера.

Чи можна обмежувати надання консульських послуг “до роз’яснення”

Друге питання – чи можна впроваджувати обмеження консульської підтримки “до надання роз’яснень”, тим більше нечинного поки що закону.

Андрій Магера переконує, що це також не є підставою: “Такого не може бути, тим більше закон – це акт прямої дії, він не залежить від того, будуть підзаконні акти, чи не будуть. Тим більше наскільки мені відомо, в цій частині не передбачено ухвалення якоїсь підзаконного акту”.

Він повторює, що у будь-якому разі до 18 травня, дня набрання чинності нового закону, застосовуються попередні положення і закону про мобілізацію, і інших законодавчих акти, які стосуються, зокрема, видання документів громадянам України за кордоном. Причому жодних прогалин у законодавстві в цьому питанні немає: все врегульовано, порядок є, закон все повністю визначає.

Консульський облік українців під загрозою

Лист-доручення Сибіги як документ надзвичайно узагальнений і викликає більше запитань, ніж дає відповідей – крім того, що “все всім заборонено”. Наприклад, там згадані всі чоловіки призовного віку – але як бути в разі потреби консульської підтримки тим, хто стоїть на військовому обліку і не має проблем з ТЦК, зокрема бійцям на лікуванні?

Якщо врахувати, що призовний вік в Україні знижений з 27 до 25 років – відповідний закон, який чекав на свій час з 30 травня минулого року, президент підписав лише на початку квітня, то чому у консульських послугах вже зараз відмовлено чоловікам з 18 років, тобто “під роздачу” попали всі студенти, яким призов ще не “світить”? У них є час на “розкачку”.

Врешті, як бути людям з фізичними обмеженнями, не придатними до військової служби за законом? Тим, хто виїхав на лікування і має для того всі медичні показання та документи або як законний опікун людини, яка не може без допомоги?

Врешті, добре і зрозуміло, що влада після провального 2023-го нарешті замислилася над поповненням війська. Але методи вона – або окремі її представники – традиційно обрала такі, що матимуть негативний інформаційний слід та посилять деструктивні наративи “п’ятої колони”. І скоріше ще більше відлякнуть і змусять шукати альтернативи, ніж пробудять відповідальність і покращать показники мобілізації.

А от що вони очевидно погіршать – так це консульський облік і стосунки українців з Україною. У підсумку це може завершитися тим, що українці за кордоном шукатимуть (і знаходитимуть) усі способи, аби набути нового громадянства і вже точно ніколи не повертатися в Україну.

Подібні

Кабмін без шістьох міністрів: чому виникла криза і які наслідки звільнення Кубракова, – розбираємося з політологом Ігорем Чаленком

Аналізуємо процеси в уряді

До Києва з візитом прибув держсекретар США Блінкен: привіз новини про військову допомогу і підтримку

Він прагне “послати сильний сигнал заспокоєння українцям”

Половина українських біженців не хочуть повертатися додому після війни, – соцопитування

Проте 26% респондентів невдоволені життям за кордоном

Блінкен зіграв на гітарі у барі під час свого візиту до Києва: як реагують в США

На всі американці у захваті від вчинку Блінкена