Деснянська окружна прокуратура Києва повідомила про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА у межах провадження щодо загибелі та травмування людей через недопуск до укриття під час повітряної тривоги.
Про це повідомляє прокуратура Києва.
У ході слідства встановлено, що вказане укриття є фактично єдиною захисною спорудою цивільного захисту, що знаходиться поруч з будинками, в яких мешкали загиблі та травмовані люди. Решта найпростіших укриттів, нанесених на мапу укриттів міста Києва поруч з будинками загиблих та травмованих, станом на 1 червня були фактично відсутні або зачинені.
Прокуратура вважає, що підозрюваний, перебуваючи з 2018 року на посаді директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА, несе персональну відповідальність за організацію роботи укриттів цивільного захисту на території міста Києва.
Також прокуратура зазначає, що підозрюваний чиновник:
- Не визначив реальні потреби фонду захисних споруд цивільного захисту у столиці.
- Не надав жодних пропозицій щодо формування бюджету міста з цього питання.
- Не організував роботу щодо створення фонду захисних споруд та не забезпечив дієвий контроль за їх утриманням та станом готовності.
“Внаслідок цього, з 4655 захисних споруд цивільного захисту лише 3041 об’єкт виявився придатним для використання, решта є не придатними та обмежено придатними. Частина придатних для використання захисних споруд постійно знаходились в зачиненому стані”, – зазначають в прокуратурі.
Крім того, підозрюваний:
- Не вжив жодних заходів реагування на наказ Департаменту освіти і науки КМДА від 31.08.2022, на підставі якого до захисних споруд, розташованих у закладах освіти, під час повітряних тривог не допускалися особи, які не є здобувачами освіти чи працівниками таких закладів.
- З метою приховування своєї службової недбалості та створення хибного уявлення про ефективність його роботи підозрюваний надав вказівку підлеглим працівникам створити в мережі інтернет мапу укриттів Києва та забезпечити її наповнення інформацією про розташування захисних споруд цивільного захисту.
Прокуратура підкреслює, що до мапи укриттів вносились відомості про захисні споруди (їх адресу, тип, вид, власника, контактний телефон), що були фактично відсутні або не були пристосовані для використання, про що навіть складено акти підрозділами ГУ ДСНС у Києві.
“Кияни, будучи введеними в оману інформацією, розміщеною на мапі, після оповіщення про загрозу повітряної атаки вирушали за адресами, за якими укриттів не існувало або вони були зачинені чи не придатні для використання, чим наражали себе на небезпеку, – йдеться у повідомленні.
За даними прокуратури, з цього приводу з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2023 року на адресу Департаменту КМДА, який очолює підозрюваний, надійшло понад 400 скарг громадян, а також звернення голів РДА, які були залишені без належного реагування.
Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Загибель людей біля закритого укриття в Києві
1 червня у Києві від збитих уламків загинуло троє людей. А ще 14 містян отримали поранення різного ступеню тяжкості. КМДА зʼясовує, чому не було відкрите укриття, біля якого загинули люди. Всіх відповідальних обіцяють покарати.
Мер Дніпра Борис Філатов заявив, що цю трагедію намагаються конвертувати у політичні дивіденди. Він нагадав, що питання доступності укриттів стосується ДСНС і Фонду держмайна. Водночас Кабмін просить відсторонити через трагедію голову РДА.
Слідство встановило, що саме охоронець безпосередньо не відчинив двері в укриття під час “Повітряної тривоги”, залишивши людей на вулиці під обстрілами. Його дії кваліфіковані за частиною 3 статті 135 Кримінального кодексу України – “Залишення у небезпеці, що спричинило смерть”. Санкція статті передбачає від п’яти до восьми років в’язниці, саме тому відносно нього прокурор просив застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Читайте також: Невідкрите укриття: Як влада і опозиція політизували трагедію в Києві
