Перед новою командою Міноборони постають складні виклики – провести реформу закупівель, водночас забезпечити безперебійність постачання армії і повернути довіру суспільства до витрачання коштів платників податків. Для цього зроблено перші кроки, проте головна частина роботи ще попереду.
Таку думку у блозі на УП висловив експерт Українського Інституту Майбутнього Ігор Попов.
Він нагадав, що під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень.
“Нещодавно було опубліковано звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України у першому півріччі 2023 року для придбання речового майна та забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України. Звіт підтвердив наявність проблем, перш за все при закупівлі продуктів харчування, і надав конкретні рекомендації по їх виправленню”, – зазначив Попов.
Також він зазначив, що розпочинає роботу ДП “Державний оператор тилу”, яке займатиметься всіма незбройовими закупівлями – продуктів харчування, обмундирування, медикаментів.
“Директор “Державного оператора тилу” Арсен Жумаділов вже оприлюднив низку рішень, які мають подолати корупцію та здешевити ціни”, – пише Попов.
Читайте також: Як “Державний оператор тилу” змінить закупівлі для ЗСУ
На його думку, важливим елементом громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів стало формування Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.
“До неї увійшли відомі журналісти та громадські активісти, які тепер отримали доступ до всіх контрактів, вичитують документи та угоди, розробляють рекомендації щодо прозорості процесів закупівель. Члени антикорупційної ради мають робочі зустрічі з посадовими особами міністерства та ДП, але також проводять публічну комунікацію з суспільством. Зв’язок двосторонній – громадський орган отримує скарги і пропозиції від суспільства, але також інформує громадян про проведену роботу і про реформи у процесі оборонних закупівель”, – нагадав Попов.
Наступний рівень контролю, на його думку, це – парламентський.
“До речі Рахункова Палата є органом Верховної Ради України та надає свої звіти перш за все депутатам. Звіт про стан оборонних закупівель вивчається у антикорупційному та оборонному комітетах, так само парламентський контроль має прослідкувати за виконанням рекомендацій аудиторів”, – написав Попов.
Він підкреслив, що важливим також є і залучення міжнародних партнерів до контролю за використанням отриманої допомоги та процесами закупівель.
“За кордоном вистачає критиків самого факту надання Україні допомоги, і підозри в непрозорому її використанні часто використовуються як аргумент у спорах. Генеральний інспектор міністерства оборони США Роберт Сторч очолить команду, яка буде займатися моніторингом американської допомоги Україні у сфері безпеки. Участь американських фахівців у процедурах контролю – додаткова гарантія для українців, які схильні довіряти неупередженості західних партнерів, і впевнені у їх високому професійному рівні. Також повний доступ іноземних аудиторів до всіх фінансових документів є важливим аргументом для отримання нових пакетів допомоги”, – вважає Попов.
Він також нагадує, що у своєму звіті Рахункова Палата також рекомендує вивчити та запровадити практичний досвід Національного агентства з питань запобігання корупції, який нівелює корупційні ризики щодо втрат бюджетних коштів унаслідок неефективного та незаконного їх використання в рамках здійснення розрахунків (попередня оплата) за укладеними договорами з закупівлі товарів, робіт і послуг.
“У Міноборони за інституційні реформи відповідає новий замміністра Станіслав Гайдер, який до цього кілька років успішно працював якраз у НАЗК, і володіє необхідним досвідом і компетенціями. Контрактами щодо поставок озброєння у міністерстві займається “Агенція оборонних закупівель”. Агенція створювалось за зразком натівської логістичної організації NSPA (NATO Support and Procurement Agency), щоб зробити закупівлі зброї для України прозорими та унеможливити корупцію”, – йдеться у блозі Попова.
Читайте також: Жумаділов назвав шість маніпуляцій, якими “прибічники старої системи” дискредитують Агенцію закупівель у сфері оборони
Він вважає, що паралельно з реформами має бути надана правова оцінка і тим проблемам та зловживанням, які були виявлені.
“По кільком зробленим передоплатам міністерство не отримало ні обіцяних поставок, ані повернутих коштів. В більшості випадків це стосується іноземних постачальників, тому розслідування даних справ відбувається з використанням механізмів міжнародної правової допомоги. Щодо справ в Україні, то принципово важливим є виявити, чи постачання за високими цінами були викликані терміновістю потреб під час перших тижнів війни, чи в частині цих контрактів буде виявлено корисливий інтерес посадових осіб. Хід розслідувань також має перебувати під особливим парламентським та громадським контролем”, – переконаний Попов.
На його думку, головним індикатором успішності реформ буде довіра суспільства.
“ЗСУ – інституція з найбільшою підтримкою, і забезпечення захисників України якісним харчуванням, амуніцією та озброєнням – це першочергова вимога суспільства. А впевненість військовослужбовців у чесності поставок – необхідна складова бойового духу. Перші кроки і заяви нового керівництва Міноборони з цього приводу дають надію на позитивні зміни. Нещодавно міністр оборони Рустем Умєров сказав, що він ставиться до корупції, як до тероризму. З цим важко не погодитись. Але, і це головне, важливо щоб ці заяви було не декларативними тезами, а практичними діями, зі зрозумілими результатами і невідворотними наслідками”, – підсумував Попов.
