Ілля Несходовський
Фото: Ілля Несходовський/Facebook

Україні критично не вистачає грошей. Настільки, що влада хоче підвищити податки, чого Банкова поки що намагалася уникати: ПДВ, акцизи, військовий збір +встановити його для ФОПів, чого раніше не було. Поки що офіційно від уряду заявляли про нестачу грошей, а от звістка про зміну оподаткування була запущена неофіційно – через “джерела” поважних видань. Але інформацію вже підтверджують нардепи.

“Політарена” та економіст, керівник аналітичного напряму “Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський розбираються, як держава заробила серйозну нестачу в бюджеті, чи допоможе їй підвищення податків, та як ще можна було б знайти необхідні кошти.

Звідки взялася “діра” в бюджеті

Першим про нестачу грошей у бюджеті публічно заговорив міністр фінансів Сергій Марченко. За його словами, Україні вже не вистачає близько 5 млрд доларів – або 200 млрд грн – причому йдеться передусім про військові витрати. І знайти їх треба у найближчій перспективі.

“Ця проблема виникла через затримки з виділенням військової допомоги від партнерів. Через це нам довелося фактично переміщувати з кінця року видатки з програм грошового забезпечення військових на закупівлю зброї вже зараз. Розмір цього gap-у становить 5 мільярдів доларів і ми думаємо, яким чином будемо його перекривати вже найближчим часом”, – передає слова міністра “Економічна правда”.

Марченко казав, що ці видатки ми маємо покрити самостійно. Надія передусім на четвертий перегляд місії МВФ, який має відбутися у другій половині червня, а далі – “будемо спілкуватися з нашими партнерами і шукати рішення”.

Втім, слідом видання Forbes з посиланням на свої джерела повідомило, що Кабінет міністрів працює над законопроєктом, який дозволить підвищити ПДВ та військовий збір, причому останній може буде запроваджений і для ФОПів. ПДВ може зрости до 22-23%, військовий збір – до 5%. Якщо він буде запроваджений і для ФОПів, то на третій групі доведеться віддавати державі понад 10% відсотків доходу, що буде дуже відчутним для самозайнятих.

Наявність такої ініціативи підтверджує народний депутат від “Голосу”, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. За його оцінками, озвученими в інтерв’ю “Радіо NV”, нинішній рік “важчий” для бюджету, ніж попередній. Даються в знаки і затримка з військовою допомогою, і активізація на фронті, і додаткова мобілізація. При цьому проблеми можна було передбачити ще з вересня минулого року.

За його словами, нестача коштів на кінець року буде не 200млрд, а понад 700 млрд грн. Її можна було б мінімізувати шляхом покращення адміністрування – перезапуску БЕБ, реформи податкової та митниці – але цього зроблено не було. Тож лишається або надрукувати гроші, що матиме катастрофічні наслідки, або вилучити їх у населення та бізнесу через додаткове оподаткування. Влада, яка зовсім нещодавно обіцяла “кешбек” за купівлю українського товару, пішла останнім, найпростішим шляхом.

Чи можливо зібрати 200 млрд грн податками

Говорячи про причини несподіваного бюджетного розриву, Ілля Несходовський певним чином повторює те, що говорить нардеп Железняк.

“Заклали нижчі видатки, ніж треба, бюджет ухвалили. Чому заклали менше? На той момент була відповідна податкова база, і виходячи з суми, яку ми збирали, підігнали витрати на оборону. А зараз рішення про мобілізацію, про додаткові 70 тисяч та інше призвели, відповідно, до збільшення витрат у Міністерстві оборони. Є потреба залучення додаткових ресурсів. Оскільки це неможливо здійснити за рахунок запозичень, то це буде здійснюватися коштом податків”, – пояснює економіст.

Зазначимо, що, за даними Кабміну, загалом витрати на оборону і безпеку у 2023 році становили 1,843 трлн грн, хоча у квітні 2024-го уряд прозвітував вже про 2,65 трлн грн. У 2024-му лише Міністерство оборони мало отримати 1,164 трлн грн. За перші три місяці року на сектор оборони було витрачено вже понад 408 млрд грн.

На думку Несходовського, “закрити” озвучену міністром фінансів нестачу у 200 млрд грн підвищенням згаданих податків теоретично можливо. Найбільше дасть збільшення ПДВ – фактично на 10%. Зазначимо, що минулого року за цією статтею надійшло понад 713 млрд грн, частина ПДВ – на 78,5 млрд грн була відшкодована. Надходження від військового збору залежатимуть від того, чи буде він розповсюджуватися на всі зарплати, зокрема військових, чи буде якась градація. Ще частина грошей надійде від підвищення акцизів – наприклад, Кабмін вже схвалив підвищення акцизів на алкоголь з липня, на черзі – тютюн і пальне.

Втім, зауважує експерт, обрані податки не є оптимальними з огляду на їхній вплив на економіку в цілому.

Як підвищення податків вдарить по українцях

Кожен податок по-різному вплине і на економічну активність в цілому, і на добробут українців.  Якщо говорити про акциз, то, пояснює економіст, серйозних негативних наслідків від його підвищення не буде. Щоправда, варто звернути увагу на певну непослідовність Мінфіну: наприклад, до повномасштабного нападу акциз на бензин складав 20%, у березні 2022-го його знизили до 7%, тепер підвищення повертається, ще й буде поступове щорічне зростання.

ПДВ – дійсно зручний податок з міркувань економічного регулювання, але враховуючи, що цей збір знімається по ланцюжку, за будь-якої закупівлі товарів чи послуг, то у підсумку це може погіршити фінансовий стан підприємств і відбитися на економіці.

Що стосується військового збору, то його підвищення – це фактично збільшення оподаткування заробітних плат. І воно тягне за собою складніші наслідки.

“Це останнє, що необхідно робити. Тому що його варто збільшувати хоча б з розумом, для зарплат вище певної межі – наприклад, середньої заробітної плати. Це набагато менша сума, яка надійде до державного бюджету, але забирати 5% у людей, наприклад, із заробітною платою лише 9 тисяч гривень – це дуже суттєва сума для них. Тому я вважаю, що, по-перше, збільшення де-факто оподаткування доходів громадян має розглядатися в останню чергу. А по-друге, треба зробити хоча б правильну модель. До речі, по ПДВ модель також можна застосувати таку, щоб не пригнічувала економічного зростання”, – каже Несходовський.

Замість оподаткування зарплат він пропонує альтернативу – збільшення імпортного мита. Точніше, введення додаткового мита в розмірі 5% на всі види імпорту за виключенням військового і гуманітарного призначення.

“Враховуючи, що за минулий рік у нас імпорт складав 62 млрд доларів, то додаткове імпортне мито в розмірі 5% принесе десь приблизно близько 3 млрд доларів. А 3 млрд доларів – це 120 млрд гривень. Фактично закриє більше половини суми, яку необхідно забрати”, – пропонує економіст.

За його оцінками, це матиме позитивний ефект всередині країни, підвищивши конкурентоздатність вітчизняної продукції, і покращить платіжний баланс країни, який необхідно якимось чином вирівнювати. Якщо не робити це шляхом девальвації національної валюти, то, відповідно, треба збільшувати оподаткування, зокрема імпорту. Що, до того ж дозволяє Світова організація торгівлі.

Влада не впоралася з адмініструванням надходжень

Ще одна проблема, яку держава так і не вирішила – це адміністрування надходжень. Тобто робота структур, які б мали за ці надходження відповідати. І у цій царині, за словами Несходовського, багато чого не було зроблено. Зокрема не працює належним чином Бюро економічної безпеки, про “перезавантаження” якого розмови точаться вже кілька місяців.

“У нас недонадходження, наприклад, по алкоголю близько 9 мільярдів, ненадходження по тютюну – десь 20-30 млрд (компанія Kantar оцінювала податкові втрати від нелегального ринку тютюнових виробів у 2022 році у понад 20 млрд грн, – Ред.), ненадходження по бензину – сума коливається, але це також десятки млрд грн. В цьому контексті належна робота податкової та БЕБ дала б можливість забезпечити достатній рівень. Там не ті суми, які нам треба, але ми можемо говорити про додаткове надходження в розмірі 30-40 млрд грн”, – пояснює Несходовський.

А от що стосується митниці, то тут, на думку експерта, ситуація покращується, хоч і не тими темпами, якими б хотілося:

“Керівництво було змінене у вересні 2023 року, і можна сказати про певне покращення роботи митниці. Але все одно, за нашими розрахунками, попередні втрати на митниці – це були мільярди доларів. Десь 80 мільярдів гривень в нас були втрати державного бюджету”.

Лишається питання, коли ж українців “ощасливлять” новими податками. За словами згаданого на початку нардепа Железняка, все впирається передусім у транш від МВФ наприкінці червня. Після цього відповідне рішення з підвищення податків може потрапити до Верховної Ради. А от як вона його відпрацює, лишається загадкою. Може швидко все ухвалити під військовими гаслами. А може довго тягнути з непопулярним рішенням, ще більше затягуючи хоч якесь розв’язання проблеми. Але навіть у кращому разі на збір потрібної суми лишитися зовсім небагато часу – чотири-п’ять місяців.

Подібні

Меморіальний проєкт “Книга Героїв” у Вінниці: хто і для чого його створює

“Вони живуть доти, доки ми їх пам’ятаємо”

Найєм залишає посаду голови Агентства відновлення та розвитку інфраструктури: яка причина

Причиною він назвав системні перешкоджання, які не дають подальшої можливості ефективно виконувати свої повноваження

У Запоріжжі вбили місцевого чиновника, який скаржився на тиск з боку керівника ОВА

Правоохоронці розпочали першочергові слідчі дії