Харчування за стандартами НАТО

Найпоширеніша теза, яку останнім часом можна почути ледь не з жодної праски, це те, що нова команда Міноборони ніби-то відмовляється від системи харчування за стандартами НАТО, тобто від затвердженого у 2017 році каталогу з переліком у понад 400 продуктів харчування.

Розбираємося, чи це правда, бо тема надто чутлива, особливо після скандалів із закупівлями для ЗСУ за колишнього керівництва Міноборони: історію про яйця по 17 грн “на вагу”, чули, мабуть всі.

“Міноборони розпочало процес відмови від системи харчування за стандартами НАТО”, – статті з такими заголовками базуються на повідомленні міністерства від 1 листопада.

Цитуємо: “Міністерство оборони України планує запустити пілотний проєкт із закупівлі круп та хлібу окремо від каталогу в одному із регіонів України. Відокремлення круп та хлібу від спільного каталогу може допомогти зменшити вартість цих продуктів для ЗСУ. У міністерства був досвід із виведенням води на торги окремо від каталогу. Цей процес дав результат – ціна знизилася на понад третину. Наразі Міністерство оборони проводить спільні консультації із Генеральним штабом ЗСУ, під час яких планують вирішити, в якій із областей запустять пілотний проєкт”.

Яка інформація насправді є в цих кількох реченнях, якщо її не перекручувати:

  • Міноборони планує запустити пілотний проєкт із закупівлі круп та хлібу окремо від каталогу: “Планує запустити”, – це означає, що ще не запустили. “Пілотний проєкт” – це спроба, щоб подивитися, чи ефективна ідея, чи може від неї відмовитися. “Закупівля круп та хлібу окремо від каталогу” – сам каталог, який і є стандартами НАТО, ніхто не скасовує. Лише крупи і хліб спробують виокремити, знову ж таки, в якості експерименту. Який, доречі, може і провалитися.
  • Відокремлення круп та хлібу від спільного каталогу може допомогти зменшити вартість цих продуктів для ЗСУ. У міністерства був досвід із виведенням води на торги окремо від каталогу. Цей процес дав результат – ціна знизилася на понад третину. Тут відомство розповідає про мету експерименту – зменшити вартість продуктів. У воєнний час думка слушна, побачимо, що з цього наміру вийде.
  • Міністерство оборони проводить спільні консультації із Генеральним штабом ЗСУ, під час яких планують вирішити, в якій із областей запустять пілотний проєкт. Знову ж таки, по всій Україні, навіть в якості експерименту, ніхто систему не міняє. Пілотний проєкт запустять в одній з областей, чи буде він успішним, чи ні, говорити поки зарано. Якщо успіху не буде, журналісти і громадські активісти 100% про це дізнаються.

Що таке харчування в армії за стандартами НАТО

Дуже змістовно цю тему висвітлило видання “Радіо Свобода” у статті 2017 року “Харчування в армії НАТО й України: різні гроші і підходи”.

Якщо коротко, уся різниця в різноманітності, у розширеному меню, яке постійно змінюється. Того року американські, канадські і українські військовослужбовці проходили тренування на Яворівському полігоні.

Їдальня для іноземних військових, меню: суп-пюре з броколі, чебурек із сиром, лосось на пару, м’ясний стейк, рис з овочами, печена картопля, три види салатів, а ще окремо – нарізка овочів, соуси, випічка, зокрема і кілька видів солодкого, фрукти, соки, вода, кава, чай, вершки, морозиво. Щодня нове меню. А ще вимога – два гарніри. Американці мали можливість зробити улюблені гамбургери, а канадські військовослужбовці, люблять сир. У меню американських і канадських військових – понад 600 найменувань продуктів. Є, зокрема, морепродукти, десятки видів сирів.

Поруч була їдальня для українських військових. До реформи системи харчування і введення каталогу меню виглядало так: 30 найменувань продуктів, гороховий суп, гречка з котлетою, мариновані огірки, хліб, сало. 

Відтоді, з 2017 року, в харчуванні української армії багато що змінилося на краще, але 100% до стандартів НАТО ми ще не дотягуємо, звісно. Наприклад, в українському каталозі не понад 600 найменувань продуктів, а трохи більше 400. Та й харчування одного українського військового на добу обходиться Україні від 112 до 147 гривень.

Що про харчування в ЗСУ кажуть військові

Заступник голови Ради резервістів ЗСУ, військовослужбовець Мирослав Гай у нещодавньому інтерв’ю розповідав, що система харчування за каталогом, яка була провідною реформою на момент її запровадження, зараз потребує доопрацювання і змін.

“Порівняно з тим, що ми мали в 2014 році, то перехід на каталог – це була проривна реформа. Але ця реформа потребувала декількох років зміни нормативної бази. Якщо зараз Міноборони захоче провести реформу в організації харчування військових, то знадобиться 2-3 роки для зміни нормативної бази. І це, врахуйте, в умовах війни. Для таких речей потрібен час. Якщо нормативна база буде непідготовлена або непропрацьована, то може статися колапс. Це може створити серйозні проблеми в організації харчування військових і породити корупцію”, – каже Гай.

На його думку, важливо прибрати монополію на харчування.

“Має бути не один постачальник, а їх має бути дуже багато для того, щоб командири бригад мали можливість обирати – де і що вони закуповують – це раз. По-друге, харчування має бути не просто відповідно калорійності. Мало нагодувати солдата хлібом і тушонкою – потрібно, щоб харчування було калорійне, збалансоване, щодо вітамінів і всіх корисних речовин, амінокислот тощо. А найголовніше, щоб воно було різноманітним. Адже їсти одне й те саме в 21 столітті – неважливо чи то харчування в їдальні, чи то сухпайок  – я вважаю не гідним сучасної України”, – додав військовий.

Він запропонував  залучити професійних кухарів до приготування їжі військовим (хоча б там де це можливо), а також дати можливість командирам бригади самостійно обирати постачальника, у якого закуповувати, наприклад, відповідно до регіону.

Водночас Гай розуміє, що для проведення реформ потрібен час і новому керівництву Міноборони слід уважно вивчити систему зсередини, розібратися у рішеннях ухвалених до них.

“На це може піти не місяць, не два і не рік. По-друге, я знаю, що ці питання ставляться, рішення вдалі вже були, їх просто потрібно мультиплікувати. Поки що я бачу, що таке бажання є, але чи воно буде реалізоване – це залежить від багатьох обставин. Зокрема, ми знаходимося в умовах війни, деякі постачальники припинили свою діяльність, ми залежимо від дотацій наших іноземних партнерів, а це відповідно фінансові можливості по тим чи іншим напрямкам. Бачимо, що через військову агресію скорочуються фермерські господарства, які займаються постачанням продуктів. Тому це питання треба розглядати комплексно. Це великий виклик перед Міністерством оборони”, – вважає Гай.

Каталог і стандарти НАТО ніхто не збирається скасовувати, – Жумаділов

Голова Агенції закупівель у сфері оборони, яка займається тиловим забезпеченням ЗСУ, Арсен Жумаділов неодноразово запевняв, що каталог з продуктами для ЗСУ не збираються скасовувати і скорочувати перелік з 409 продуктів до 30.

“Каталог ніхто не збирається скасовувати. Він залишатиметься базою для обрахування потреби та звітності. Що саме ми змінимо? Закупівлю для забезпечення цієї потреби. Тобто зміниться підхід на вході в систему – на виході ж військові отримуватимуть доступ до різноманітного харчування. До речі, чого зараз фактично в більшості випадків немає”, – зазначав він.

Жумаділов нагадував, що стандарти НАТО грунтуються на засадничому принципі прозорості використання коштів для потреб війська.

“Наразі такої прозорості немає. Є чорна скринька, в межах якої постачальник поставляє те, що йому вигідно, в тих обсягах, які йому вигідні. Це ми змінимо. В постійній координації з нашим міжнародними партнерами з країн НАТО, які нас підтримують”, – наголошував він.

Подібні

Рада ухвалила держбюджет на 2025 рік: що чекати українцям

Сьогодні, 19 листопада, Верховна Рада України ухвалила  другому читанні та в цілому…

Зеленський про удар по Одесі: Росія показує, що її цікавить тільки війна

Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по Одесі. Він заявив,…

Умєров анонсував нововведення в реформі мобілізації військовозобов’язаних

Міністр оборони України Рустем Умєров анонсував нововведення в реформі мобілізації військовозобов’язаних. За…

Байден запропонував Конгресу списати $4,6 млрд українського боргу: що відомо

Другу частину боргу зможе списати вже Трамп