МЗС України
Фото: МЗС України

20 червня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Андрія Мельника послом України у Бразилії. Іншим указом Олександра Поліщука призначено послом в Індії. Примітно, що останні два роки у Бразилії не було посла України – його функції виконував тимчасово повірений. В Індії посла України не було з літа 2022 року. Якщо додати до цього, що з лютого 2021 року до квітня 2023 року посла України не було і в Китаї, то вимальовується невтішна тенденція для України на світовій арені, коли у впливових країнах довгий час відсутня українська дипломатична ланка.

“Політарена” розбиралася, чому керівництво держави так довго не призначає послів України і як цьому можна зарадити, адже від цього страждає вплив нашої країни на міжнародну політику. Ситуацію коментували директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала та керівник Центру політичного аналізу “Пента” Володимир Фесенко.

Читайте також: Зеленський призначив послом у Болгарії сексологиню: що відомо

Проблема з послами накопичувалася роками  

За словами Володимира Фесенка, проблема з відсутністю послів у тих чи інших країнах має давню історію. Мовляв, ще з часів президентства Леоніда Кучми (1994-2005 роки) було два різні підходити до призначення послів.

“Перший – кар’єрні дипломати, а другий – суто політичний, коли призначали послами колишніх міністрів чи колишніх очільників обласних держадміністрацій. Попрацював, наприклад, на якійсь високій посаді і тебе призначають у далеку країну, як у заслання або як на політичну пенсію. З таким підходом далеко не поїдеш. Знаю, що кар’єрні дипломати не завжди хотіли їхати у проблемні країни, де важко жити і важко працювати. Наприклад, у країни Африки, де часто-густо є конфлікти, логістичні і гуманітарні проблеми”, – розповів Фесенко.

За часів президентства Петра Порошенка (2014-2019 роки), продовжує політичний експерт, також були деякі проблеми, адже починаючи з 2014 року, почали масово замінювати старі кадри, які працювали ще за Януковича, а от нових не встигали призначати.

“Був ще фактор конкуренції. Наприклад, керівник МЗС просуває одну кандидатуру на посла в якійсь країні, а керівник зовнішнього відомства в президентській адміністрації – іншу кандидатуру. Оскільки президент Петро Порошенко свого часу сам був головою МЗС, то він знав багатьох дипломатів. Тому він давав згоду на запропоновану кандидатуру або мав сам підшукати конкретну людину на посаду посла. Усе це вкупі призводило до затримок із призначенням послів в деяких країнах”, – вважає Фесенко. 

Він додає, що за президентства Володимира Зеленського виникла зовсім інша проблема, а саме – відсутність кадрового резерву.

“Після обрання Володимира Зеленського до влади, деяких послів замінили, а потім була зміна міністра закордонних справ. У міністра йде час на адаптацію, а тому призначення нових послів не відбувалося швидко. Зараз запровадили конкурсну систему у МЗС по відбору майбутніх послів – подивимося, що з цього вийде. Хтось підтримує це, а хтось – категорично проти”, – каже Фесенко.  

Росія була зацікавлена, щоб послів України не було у ключових країнах

Своєю чергою директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала бачить кілька варіанти, чому в Україні така проблема із призначенням послів, зокрема, у країни, що мають вплив на світовій арені.  

“Не призначення послів – це спроба послабити Україну на міжнародній арені і у цьому була зацікавлена тільки Росія. Були часи, коли послів України не було у більш ніж 20 країнах. Також проблема у звільненні послів і не призначення нових – це спроба Банкової замкнути на собі усю зовнішню політику. Влада довго шукала і шукає дипломатів, які будуть їй служити. Тобто, МЗС який має формувати і пропонувати президенту списки людей на тих самих послів у різних країнах, залишається осторонь”, – каже Бала.

Крім цього, він не згоден із твердженнями чинного міністра закордонних справ України Дмитром Кулебою, який у березні 2023 року заявляв, що в Україні дефіцит кадрових дипломатів, які могли б стати послами у тих чи інших країнах світу.

“У нас є Київський інститут міжнародних відносин, який готує дипломатів. Я сам закінчив цей виш, а тому запевняю, що він готує фахових дипломатів. В Україні також є Асоціація зовнішньої політики до якої входять колишні міністри закордонних справа, перші заступники та колишні посли у різних країнах світу. Навіть зараз можна звернутися до них, аби вони допомогли своїй країні, використовуючи усі свої зв’язки, що залишились з того часу, коли той чи інший дипломат, чи посол працював у якійсь країні”, — каже Бала.

Читайте також: Гайдай прокоментував звістку про відмову Казахстану у призначенні його послом

Посол має знати мову тієї країни, де він працює

За словами Віталія Бали, відсутність послів у багатьох потужних країнах світу зменшує вагу України на міжнародній арені.

“Це не добре для України. Усе це бачать уряди тих країн, де немає послів України. Бачать політики цих країн. Потрібно, щоб минуло дуже багато часу, аби відновити стосунки на взаємовигідних умовах, не кажучи вже про дружні стосунки з тими країнами, де роками не було наших послів, а тут їх раптом призначили”, – каже експерт. 

Як приклад він наводить історію, коли у Китаї посла України не було майже два роки.

“Згадаймо, коли у березні 2023 року лідер КНР Сі Цзіньпін поїхав до Москви, а потім усі наші ЗМІ гуділи стосовно того, чому очільник Китаю після цього не дзвонить президенту Володимиру Зеленському? А як могла відбутись така телефонна розмова, якщо на той час у КНР навіть не було нашого посла?” — дивується експерт.

Він також додає, що новопризначений посол України у Китаї Павло Рябікін може швидко і не налагодити зв’язки між державами. Мовляв, особливо у такі країни, як КНР, потрібно призначати послами фахівців, які хоча б знають ту мову, яка є рідною в тій країні, де вони працюють. До того ж додає Віталій Бала, китайці загалом недовірливі люди і їм спочатку потрібно, як кажуть, придивитися до міжнародних партнерів.

“Знаскоку у такій країні, як Китай, нічого не вийде. Довгий час там не було посла України, а тут він з’явився і одразу будуть гарні відносини між країнами? Так не буває”, — зазначає Бала.

Як вирішити проблему відсутності послів України в топових країнах світу

Володимир Фесенко впевнений, що потрібно створювати кадровий резерв дипломатів по окремих країнах. Як приклад він наводить практику західних дипломатій, коли фахівець, скажімо, попрацював заступником посла в Україні, а потім його призначають вже послом до Грузії чи до Молдови.

“В перервах між дипломатичними місіями ті ж посли працюють в апараті МЗС або в академічному чи дослідницькому секторі. У тих самих поляків є багато інституцій, які займаються вивченням низки регіонів світу. Частина з них – люди, що працювали у дипломатичній сфері. Є така певна ротація: представляєш свою країну в іншій державі, а потім – у дослідницькому центрі, або навпаки. Це гарний досвід і міг би бути корисним для України”, – каже Фесенко.   

На думку Віталія Бали, послами у ключові країни можна було б призначати колишніх міністрів закордонних справ, перших заступників чи заступників цих міністрів.

“Такі посли, що раніше були головами МЗС чи заступниками, завжди зможуть зустрітися з міністром закордонних справ країни, в якій вони наразі працюють. А посол, що не є кадровим дипломатом, то він дістанеться максимум до заступника голови МЗС іноземної країни. Коли почалася повномасштабна війна в Україні, для наших послів відкрились усі двері, адже Україна у центрі уваги. Тому у цьому сенсі трохи нівелюються класичні правила призначення послів, які повинні мати досвід кадрових дипломатів. Але якщо посол не матиме навіть уявлення про країну, де він працюватиме, з ним теж навряд чи захочуть особливо спілкуватися”, – заявив Бала.

З усього цього можна зробити висновок, що Україні потрібно принципово переглядати ставлення до призначення своїх послів особливо у ті країни, що мають потужний вплив на міжнародну політику. Якщо у таких країнах, як Китай, Індія чи Бразилія довгий час немає посла, це явний провал у зовнішній політиці держави з огляду на те, що можна було заручитися підтримкою таких країн у міжнародних питаннях.  

Якщо кадровий голод і є, то потрібно виходити із ситуації за допомогою нестандартних рішень. Наприклад, можна шукати і некадрових дипломатів, якщо людина здатна досконало вивчити дипломатичні традиції певної країни. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що той же Андрій Шевченко, не маючи дипломатичного досвіду, гідно працював послом у Канаді протягом 2015-2021 років. Те саме Фесенко каже і про Оксану Маркарову, яка з кінця лютого 2021 року працює послом України у США.   

Подібні

Путін назвав свої “умови” для переговорів з Україною

Також план Путіна передбачає скасування всіх західних санкцій проти РФ

Дві країни відкликали свої підписи під декларацією Саміту миру стосовно України

Йдеться про Ірак та Йорданію

Взимку українці можуть проводити до 20 години на день без електрики та опалення, — ВВС

Ремонт українських теплових та гідроелектростанцій важкий і дорогий

На Київщині реалізують низку нових проєктів з відновлення та енергоефективності

Відомо про модернізацію укриттів, облаштування медичних та освітніх закладів, а також будівництво житла для переселенців