Верховна Рада ухвалила закон № 10037, який вилучає з місцевих бюджетів надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), одержані військовослужбовцями, поліцією й особами рядового і начальницького складу. При цьому ПДФО забиратимуть з місцевих бюджетів заднім числом вже з 1 жовтня
Це рішення ще на стадії обговорення стало дуже непопулярним серед представників місцевих громад.
Аргументи прихильників законопроекту прості і зрозумілі: державі потрібні гроші на оборону, зокрема на дрони і артилерію. Тим часом перекладання бруківки, ремонт доріг у курортних регіонах, закупівля барабанів й інші витрати, м’яко кажучи, не на часі. Але із вилученням ПДФО у місцевих громад все одно будуть проблеми.
Про них “Політарена” говорила наприкінці вересня з народною депутаткою Ларисою Білозір. Цього разу, коли вже рішення остаточно ухвалене, його прокоментував ексголова Верховної Ради, голова міжфракційного об’єднання “Розумна політика” Дмитро Разумков.
Що змінилося в законі № 10037 після першого читання
Перша суттєва відмінність — це тривалість. Попередня версія закону була розрахована на останній квартал поточного року і весь наступний рік, тобто рішення про вилучення військового ПДФО передбачалося як тимчасове з чітко окресленими межами. Ухвалена редакція закону ці межі “розмила” — ПДФО вилучатимуть до кінця того року, коли скасують воєнний стан. Тобто невідомо, скільки часу це триватиме.
Друга суттєва відмінність — сума вилучених коштів. Ще у вересні влада хотіла вилучити 25,8 млрд грн в останньому кварталі 2023 року і 93,7 млрд грн у 2024 році, тобто загалом 114,5 млрд грн. Тепер йдеться вже про 214,7 млрд грн, повідомляє нардеп Ярослав Железняк у Telegram. Оскільки прогнозовані надходження від “військового” ПДФО збігаються з попередніми даними, сума збільшилася, вочевидь, шляхом вилучення на користь Держбюджету ще й доходів Дорожнього збору.
Окремо варто зазначити, що “старт” дії закону не змінився: він де-факто почне діяти “заднім числом”, з 1 жовтня. Позаяк ПДФО, нагадаємо, сплачується щомісячно, тобто за жовтень податок вже зібраний.
Місцеві бюджети будуть у боргу перед державою
У травні минулого року голова комітету ВР з податкової політики Данило Гетманцев сказав, що “правильне оподаткування — це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав”. Хоча Гетманцев переконаний, що це владі вдається, поведінка “гусака” свідчить скоріше про протилежне.
Втрачати гроші місцевого бюджету, ще й в останньому кварталі, ще й “заднім числом” досить економічно боляче. Можна впевнено припустити, що влада добряче зіпсувала містечкам і селищам фінансовий рік. Хоч Міністерство фінансів і запевняло, що місцеві бюджети від переспрямування ПДФО не постраждають.
“Тільки вдумайтесь: громади, у тому числі прифронтові, втратять мільярди, на які вони могли готуватися до тяжкої зими, допомагати армії і соціально незахищеним українцям! Особливий цинізм у тому, що влада відбирає ці кошти “заднім числом” – з 1 жовтня!” — відреагував на ухвалення закону Дмитро Разумков.
У розмові з “Політареною” він пояснює, як може відбуватися такий дивний податковий процес з вилучення податків, які вже надійшли у бюджети громад: “Навіть якщо ресурсу (грошового, — ред.) немає, вони скажуть, що місцева влада їм зобов’язана ці суми повернути, і зараз вони є кредитами”.
На думку політика, це дає прямі підстави вважати, що проголосований закон є неконституційним, і рано чи пізно буде відповідне рішення Конституційного суду.
“Я вже не говорю про організаційні речі, які не відповідають чинному законодавству. Але ми виходимо з того, що тут таке бажання отримати цей ресурс, що не стримує нічого, в тому числі й Конституція України”, — зауважив Разумков.
Ремонт доріг як важіль впливу на регіони
Вилучення доходів Дорожнього фонду, ще й у повному обсязі, порушує просте, але нагальне питання: як дороги підтримуватимуть у належному стані? А ремонту вони періодично потребують – наприклад, після зими, коли на деяких ділянках асфальт сходить разом зі снігом.
На думку Разумкова, за дороги державного підпорядкування можна не хвилюватися – на них кошти будуть знайдені.
“В цьому випадку я б про дороги не турбувався, якщо ми говоримо про центральний рівень. А от дороги місцевого рівня — на них грошей немає. Тепер буде приходити місцева влада з протягнутою рукою і просити, щоб центральна влада їм ці гроші виділила”, — вважає він.
Свою тезу він розвиває далі, вказуючи на неочевидні ризики: Банкова отримує додатковий важіль впливу на регіони, які останніми роками завдяки децентралізації стали почуватися досить вільно.
“Тобто це закон не тільки про те, що забрали ресурс у місцевих, а й про те, що додатково узурпували владу з фінансової точки зору. Тому що своїм вони будуть давати цей ресурс, а так званим “чужим” або “іншим” — ні. Це буде вибірковий підхід на рівні Офісу Президента”, — переконаний Разумков.
Не лише “військовий ПДФО”
Ще одне питання — відокремлення “військового” ПДФО від “звичайного”. Разумков каже, що технічно з цим проблем нема. Але нюанс в тому, що “військове” оподаткування доходів поширюється не лише на військовослужбовців.
“Вони ж забирають не лише ПДФО з військових частин, які зареєстровані у територіальних громадах. Вони забирають ПДФО і з МНСників, і з поліціянтів, які там проживають. Так само з будь-яких підприємств можна було забрати. За великим рахунком, робота поліцейського ж нічим не відрізняється від роботи менеджера, окрім ризику, на який він наражається”, — пояснює Разумков.
Родини цієї категорії платників “військового” ПДФО живуть у тих же населених пунктах. Там їхні діти ходять в школу, в садки, там вони отримують медичні послуги.
“Чому в них забирають ПДФО, взагалі не зрозуміло, — каже Разумков. — Це абсолютно алогічний підхід, який підтверджує, що є просто бажання забрати це для себе і використати на свої потреби”.
Загалом він розповідає, що чимало пропозицій не було враховано. Наприклад, його міжфракційне об’єднання пропонувало забрати частину фінансування з партій. А видатки з Дорожнього фонду вони пропонували поділити навпіл: 50% спрямувати на виплати військовим, а 50% — на закупівлю снарядів, ремонт техніки, переобладнання техніки.
“То влада на це не погодилася і просто забрала це в загальний фонд Держбюджету, де дуже легко його розмити, “розсувати по кишенях”, як казали журналісти, “помацати” і вивести на компанії-прокладки, як це вже відбувалося”, — каже Разумков.
Що запроваджує закон № 10037
Як пояснила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа, ключові зміни наступні:
- Доходи Дорожнього фонду в 2024 році спрямовуються в загальний фонд держбюджету і спрямовуються на потреби оборони;
- “Військовий ПДФО” з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня року, в якому буде завершено воєнний стан, зараховується до державного бюджету;
- з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року “військове ПДФО” спрямовується до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: ДСЗІ (Держспецзв’язку) на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).
- З 1 січня 2024-го і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, “військове ПДФО” розподіляється в таких пропорціях:
- 45% – ДСЗІ на дрони (прогноз 43+ млрд грн);
- 45% – Мінстратегпром для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (43+ млрд грн);
- 10% – розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд).
“Звичайне” ПДФО залишиться в громадах в обсязі 64%, але не менше 4% податку мають бути спрямовані на проведення розрахунків при виробництві теплової енергії, а також на підтримку підприємств з виробництва, постачання теплової енергії, а також централізованого постачання холодної води та водовідведення.
У 2024 році реверс не вилучається з усіх громад, також всі громади дотягуються до рівня доходів 2021 року дотаціями, а села та селища отримають можливість здійснювати внутрішні та зовнішні запозичення за погодженням з Мінфіном (зараз тільки міські громади можуть здійснювати).
При цьому залишки на рахунках ОМС (органів місцевого самоврядування) можна буде використовувати лише на пріоритетні видатки: соціальні, підтримку оборони, лікування та реабілітацію осіб, які постраждали від російської агресії тощо.
