Верховна Рада найближчим часом може ухвалити законопроєкт, який має на меті гарантувати повернення валютної виручки в Україну, але у підсумку ефект буде зворотний.
Автор: Олег Гонта
Мова йде про законопроєкт 8166 про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур, одним з авторів якого є голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що за даними Національного банку України, загальна сума неповернення валютної виручки становить понад 5 млрд доларів США, з яких понад 4 млрд доларів США припадає на експорт зерна та продуктів його переробки, зокрема олійних культур.
“При цьому сільське господарство з однією з найбільших галузей економіки,що забезпечує левову частку надходження валютної виручки в державу. Тому не випадково, що найбільші зловживання та маніпуляції відбуваються саме на ринку зернових”, — йдеться у пояснювальній записці, що, власне і визначає: закручувати гайки будуть саме аграріям.
Цілі нововведення більш практичні — зарегулювати експорт сільськогосподарської продукції до тієї межі, коли займатися цією справою буде елементарно невигідно.
Зокрема, новий Закон (у випадку ухвалення) вимагатиме від експортерів відкриття попередніх експортних депозитів для кожної експортної операції. При цьому НБУ отримає можливість розпоряджатися коштами на їхніх рахунках. Крім того, при гострій нестачі обігових коштів, не менше 15 % від суми експортного контракту аграрію доведеться “заблокувати” на депозиті.
Аграрії уже заявили, що законопроєкт №8166 покладе край агроекспорту, адже, по-перше, виробникам елементарно невигідно буде розширяти штат бухгалтерії та юристів, які займатимуться рахунками. По-друге, контроль НБУ над рахунками і поява “Дамоклова меча” у вигляді небезпеки їх заморожування, суперечить самій логіці експортних операцій. Хто згодиться продавати товар, якщо виручені кошти без пояснень можуть заблокувати на рахунках?
Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже звернуло увагу на те, що норми законопроєкту 8166 чомусь обмежуються товарами, включеними до певного переліку товарних позицій, а це насамперед, експорт аграрної продукції. Щодо інших товарних груп такі заходи не передбачені.
Принагідно слід нагадати, що у прийнятому бюджеті України на 2023 рік зафіксований дефіцит у $38 млрд, покривати який пропонується коштом зовнішніх запозичень.
Але якщо донори не погодять якийсь кредит, або транші будуть нерегулярними, грошей у державі не вистачить ані на сферу безпеки та оборони, ані на соціальну сферу (зарплати і пенсії). А тому доведеться вмикати “друкарський верстат” для гривні. З усіма притаманними раннім 1990-м рокам наслідками — стрімкому зростанню цін на все і падінням курсу національної валюти.
Відносно пом’якшити ситуацію могла б підтримка експортерів, які постачають в Україну валюту. Але у держбюджеті на 2023 рік згорнуті програми підтримки як аграріїв, так і промислового виробництва.
Читайте також: Бюджет України на 2023 рік: повний фінансовий аналіз, як житиме воююча держава.
Поки що точно не відомо, чи погоджено цей законопроєкт з Кабміном та Офісом президента, коментарів від представників цих владних структур не надходило. Але подібні різкі кроки капітально погіршать ситуацію не лише з експортом, а й в економіці в цілому.
