Олексій Жмеренецький
Фото: Олексій Жмеренецький/Facebook

В Україні оборот грального бізнесу складає 180 млрд грн на рік, але податків цей бізнес сплатив близько 1.9 млрд грн на рік, тобто близько 1.2% з обороту. За оцінками Служби безпеки України 95% всіх компаній на ринку не платять податки взагалі.

Про це народний депутат фракції “Слуга народу” Олексій Жмеренецький розповів, коментуючи засідання слідчої комісії, де розглядали злочини у сфері грального бізнесу.

Жмеренецький, спираючись на дані СБУ, назвав сценарії і способи, за допомогою яких гральний бізнес не платить податки.

Найпопулярніша схема грального бізнесу це так званий “метчинг”

Шість банків, у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.

Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки.

Цей переказ гравця може “висіти” тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино!

Банки з рахунків яких гравці перераховують гроші також ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а “зависає” в системі.

Взамін цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в “чорних” фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.

Спосіб виведення грошей грального бізнесу через криптовалюту

За оцінками СБУ таким чином відмивається 54 млрд грн на рік, або 30% з обороту “ігорки” – це валовий дохід організаторів. 25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми: хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд грн. Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.

Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 млрд грн на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку. Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд грн податків.

Схема, якою користується гральний бізнес, так званий “міскодінг”

Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів. Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.

В Україні таким злочинним способом діяло 9 банків, із яких 6 банків – системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів “ігорки” в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі. У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.

До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу “не знав” про існування цих схем. Нацбанк “не помічав”, що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, бо виявляється саме банки та фінансові компанії мають їм про таке повідомляти, як первинні суб‘єкти фінмоніторингу.

Як правоохоронці реагують на схеми ігорного бізнесу

Наразі СБУ та Бюро економічної безпеки України завели 45 кримінальних справ, але досі продовжує працювати один банк, який обслуговує половину усіх нелегальних транзакцій грального бізнесу в країні, усі про це знають і обіцяють найближчим часом зупинити, коли розберуться як. Серед підозрюваних – співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій.

Інша проблема – це незакриття заборонених ігорних сайтів.

Комісія з регулювання азартних ігор передала до інтернет-операторів і правоохоронних органів 1789 вебсайтів сайтів з нелегальними азартними іграми, 55 сайтів з нелегальними лотереями, і список із 606-ма нелегальними ігровими закладами, з яких понад 300 закладів лише у місті Києві.

Сама Комісія не має повноважень проводити контрольні закупівлі, щоб документувати порушників (просить законодавчо дати їй цю можливість).

“І що ви думаєте – майже усі ці сайти і салони продовжують працювати! Правоохоронці стверджують, що більша частина із них не має можливості приймати платежі. Але ми перевірили одразу на ТСК роботу найодіознішого російського 1XBET. Я спокійно зміг провести платіж через якусь європейську платіжну систему “прикручену” до сайту. (Правоохоронні) органи стверджують, що блокувати сайти може лише РНБО. 240 компаній наразі знаходяться на розгляді РНБО”, – зазначив Жмеренецький і додав, що це блокування нічого не дасть, адже миттєво будуть створені нові копії сайтів.

А заблокувати переказ з українських банків на міжнародні платіжні системи, через які працюють порушники, ми ніби також не можемо, бо це типу означає порушення прав українців за кордоном, які цими системами можуть користуватись…

Також Жмеренецький додав, що 97% усіх 54 мільярдів “відмитих гривень” роблять якраз компанії з українськими ліцензіями, а не ці тисячі нелегальних сайтів! Отже, в результаті всіх розслідувань за останні грудень-січень, було зібрано податків у 20 разів більше ніж в попередні місяці, та навіть роки. За весь 2021 рік було зібрано – 204 мл грн, а за грудень 2022 року – 220 млн грн. За весь 2022 – 730 млн грн, а за січень 2023 року – 269 млн грн.

“Але проблема в тому, що майже всі ці податки це ПДФО, тобто податок на доходи фізосіб, які “вчорну” отримували дохід та зарплати у цих схемах і виграшах. А от прибутки гральних компаній продовжують приносити копійки у державний бюджет. Щобільше, – майже 300 млн грн з отих 730 мільйонів за 2022 рік сплатила лише одна компанія… Через ці схеми залишається можливість “ганяти” гроші між Україною та Росією”, – зазначив Жмеренецький.

Він додав, що зараз нардепи вивчають схеми і окрім “розборок” з органами влади будуть “латати” всі виявлені дірки в законодавстві.

Подібні

Парламент ухвалив законопроєкт про “індивідуальні освітні траєкторії”: міністр Лісовий пояснив, про що йдеться

Цей закон є складовою комплексної трансформації системи вищої освіти України

Железняк анонсував “парад звільнень” серед депутатів і посадовців вже найближчими днями: що відомо

Йдеться про Кабмін, Генпрокуратуру та Рахункову палату

Нардепка Яцик про гальмування демобілізації: не можна закривати нестачу зброї людьми

За два роки повномасштабної війни країна мала можливість перевести економіку на “військові рейки”

Безугла сказала, чому так і не вийшла з фракції “Слуга народу”, як обіцяла раніше: переживає за країну і президента

Каже, що не хоче “хитати складну ситуацію”