Авіація РФ атакує зерновий коридор у Чорному морі
Фото: elevatorist.com

Після атак на українські порти Росія постала перед труднощами з власним транспортуванням зерна. Наразі Кремль змушений покладатися на “тіньовий флот” старих зерновозів, які належать здебільшого судновласникам з Туреччини та Китаю.

Про це пише Reuters.

Росія збирається експортувати “близькі до рекордних обсяги зерна”, а наявний у РФ флот зернових суден значно нижчий за потреби.

“Ситуація викликає сумніви щодо того, чи зможе Росія підтримувати рекордні темпи експорту, і якщо її не вирішити, це може підвищити світові ціни на пшеницю”, – повідомляють в матеріалі. 

Проблеми з перевізниками

Повідомляють, що невдоволення і вихід Росії із зернової угоди стосувалося “труднощів, яких зазнавали російські експортери зерна у роботі із західними контрагентами” – судновласниками, страховиками, банками, бо ті часто відмовлялися працювати з Росією. У РФ це називали “прихованими санкціями”, хоча на експорт зерна ці обмеження не поширювалися.

“Щонайменше три великі судновласники відмовилися від будь-яких контактів із Росією вже з лютого 2022 року. А страховики кажуть, що російські термінали та порти часто не можуть пройти перевірку на відсутність зв’язку із підсанкційними особами. Навіть заправка судна пальним у Росії може виявитися порушенням західних санкцій, додає ще одне джерело”, – повідомляють у матеріалі.

Ще торік Росія експортувала рекордний обсяг пшениці на суднах, зафрахтованих у міжнародних судновласників та трейдерів. Цього літа ситуація почала змінюватися. З 1 липня з Росією перестали працювати великі трейдери Louis Dreyfus, Viterra та Cargill (останній, щоправда, стверджує, що продовжить працювати з РФ).

Тож Росія почала фрахтувати судна у невеликих судновласників, не пов’язаних із цими трейдерами. Про збільшення російських заявок на такі судна на 40% (до 257) у липні повідомила платформа Shipfix.

Обстріл українських портів і здорожчання страхування

Після провалу зернової угоди Росія почала обстрілювати українські порти. Атаки з морських безпілотників на російський нафтовий танкер і військовий корабель на її військово-морській базі в Новоросійську, поруч із великим зерновим і нафтовим портом, додали нових небезпек для транспорту в Чорному морі. Це спричинило різке подорожчання страхових премій на перевезення російського зерна.

“За словами трьох джерел Reuters, ці додаткові премії обчислюються десятками тисяч доларів щодня. До того ж 70% російського експорту зерна проходить через чорноморські порти.Судновласники, які ще погоджуються працювати з російськими чорноморськими портами, теж різко підняли розцінки на послуги. За словами одного з джерел Reuters, за перевезення російських вантажів просять на $10 тис. на день більше, ніж за такі самі вантажі з портів Болгарії та Румунії”, – повідомляють у матеріалі.

Читайте також: Військовий корабель РФ у Чорному морі відкрито погрожував цивільному судну: оприлюднено запис розмови

Повідомляється, що у грудні 2022 року російське міністерство сільського господарства оголосило про “план побудови флоту з 61 нового зернового судна”, посилаючись на “санкційний тиск і відмову багатьох міжнародних перевізників співпрацювати з Росією”.

“Проте досі невідомо про жодні замовлення, а будівництво одного судна зазвичай займає близько трьох років”, – пише Reuters.

Повідомляється, що наразі у Росії є 31 зерновоз. Більшість із них старі та невеликі, тож у найближчому майбутньому країні доведеться фрахтувати іноземні судна у тих, хто погодиться з нею працювати.

Зернова угода: що відбувається

Нагадаємо, 17 липня Росія офіційно відмовилася від зернової угоди. РФ також відкликала гарантії безпеки мореплавцям у Чорному морі.

19 липня Міноборони РФ пригрозило, що з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря до українських портів, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення.

З того часу окупанти кілька днів атакували портову інфраструктуру України і били по Одесі та Миколаєву.

Читайте також: Росія атакувала зернові термінали в Одесі і Чорноморську: в якому вони стані

Подібні

Рада звільнила не усіх міністрів, як планувалося: хто залишився на посаді

Наразі серед очікуваних звільнених лише четверо посадовців

Президент України отримав з Польщі перший приватний запит на ексгумацію жертв Волинської трагедії

У запиті йдеться про “гідне поховання” 18 осіб, вбитих у селі Угли на Рівненщині

Путін знову торочить про “мирні переговори” з Україною, але нарікає на “курських бандитів”

Диктатор знову згадав про непроведені вибори в Україні

РФ завдала удару по Полтаві, загинули 49 людей, Зеленський і Міноборони розповіли подробиці

Армія РФ завдала удару двома балістичними ракетами по Полтаві внаслідок чого загинули…