День української писемності та мови, який цього року через зміну календаря “переїхав” з 9 листопада на 27 жовтня, не минув без мовного скандалу. Напередодні у Києві таксист не захотів спілкуватися з клієнтами державною, обізвав їх “хворими” та висадив з машини.
Подія очікувано викликала бурю: відреагували і соцмережі, і працедавець — компанія Bolt, яка розірвала співпрацю з водієм, і мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Проте знайшлися і ті, хто став на бік таксиста. Найбільшого галасу наробили голова забороненої проросійської “ОПЗЖ” Юрій Бойко, колишній радник ОП Олексій Арестович та співачка Світлана Лобода.
І тут треба нагадати, що тему “захисту російськомовних” “роздмухувалася “качала” проросійська Партія регіонів ще після “Помаранчевої революції”. У містах на сході України відбувалися: марші за “русскій язык”, лунали вимоги зробити російську другою державною, форуми “русского языка и культуры”. Ексрегіонал Бойко ті часи прекрасно пам’ятає, оскільки був безпосереднім учасником і прибічником цих ідей. У 2014 тема російської мови на фоні кремлівської пропаганди україноненависництва стала однією з тих, що роздмухала цю війну. Саме тому вона є дуже небезпечною.
“Політарена” разом з політологом Валерієм Клочком розбирається, чому захисники російської мови вийшли з “патріотичної тіні”.
Бойко, що крадеться, Арестович, що зачаївся
Реакція ексрадника ОП журналістів “Політарени” не здивувала. Арестович не боїться скандалів і активно їх використовує для розкрутки. Номінально він заявляє, що за Україну, навіть збирає гроші для українських захисників. Але де-факто став віконцем в “хороший русскій мір”, надавши свої канали російським “лібералам” типу Юлії Латиніної та іншим одіозним особам. Та й сам не соромиться робити контент, який чудово лягає на російські наративи. Наприклад, на тему Сходу і Заходу.
А от активізація Бойка і Лободи викликала подив. Останнім часом вони намагалися перефарбуватися в українських патріотів, тож їхні заяви сприйнялися за демарш.
“Ця історія нагадує мені історію з хлопчиком, який на пісенному конкурсі співав “Смуглянку” (йдеться про виступ 12-річного Максима Ткачука на конкурсі “Зірки Альбіону – 2020”, — ред). Тоді теж суспільство було обурене і звинуватило його у пропаганді “русского міра”. І ОПЗЖ точно так же виступили на захист прав російськомовних і йому допомагали”, — згадує політолог Валерій Клочок, пояснюючи позицію Юрія Бойка.
Нинішня ситуація – “калька” з тодішньої, тож реакція політика цілком очікувана. Він бореться за проросійський електорат, який в будь-якому разі лишився в Україні. І таким чином – за збереження впливу у Верховній Раді, де разом з уламками своєї “ОПЗЖ” допомагає в голосуваннях чинній владі.
А от долучення до скандалу Арестовича, на думку Клочка, було досить неочікуваним. Хоча погляди “ексрадника” давно відомі, його проросійськість є фактом. І також можна впевнено говорити, що він взявся грати на традиційному виборчому полі Бойка.
Що ж стосується Лободи, то надавати їй особливого значення чи якоїсь власної гри, на думку керівника “Вежі”, не варто. Від неї в принципі можна очікувати таку поведінку. Хоча при цьому не слід відкидати можливість, що вона працює в обоймі з кимось з попередніх двох.
Надійна прикмета виборів
Мовне питання завжди викликає сильні дискусії, і навіть російські бомби та ракети цьому не завадили.
“Є багато українців, які говорять: “Я – русскоязычный, но я – патриот Украины”. Є ті, хто розуміє, що треба переходити на українську. І ця дискусія триває фактично спочатку широкомасштабного вторгнення. Не з самого 24 лютого, але трішки пізніше вона вже присутня”, – пояснює Валерій Клочок.
Зрозуміло, що у київського таксиста також є чимало прихильників. Широко поширюються давні тези “Ми воюємо російською мовою за Україну”, “яка різниця якою мовою говорити” тощо. Всі ці штампи, нагадує політолог, використовувалися і раніше і сягають часів Кучми, коли ухвалювалася Конституція.
“Безумовно, зараз буде багато маніпуляцій. Але для мене особисто, коли підіймають мовне питання – значить, скоро вибори”, – впевнений політолог.
Навіщо Арестовичу булава
Колишній радник ОП не приховує, що претендує на головне крісло у державі. В нещодавньому інтерв’ю газеті Berliner Zeitung “тоже льотчик” Арестович заявив, що вибори в Україні “дуже потрібні”, бо Президент Володимир Зеленський наробив багато помилок та “нездатний правильно вести війну”. І що начебто про це ніхто не говорить, бо “є випадки, коли люди, які критикували владу, їдуть у Бахмут і там гинуть”. Питання лише, реальні це наміри чи чергова гра.
Клочок нагадує, що про свої амбіції Арестович заявив ще минулого року.
“Суспільство тоді доволі позитивно це сприйняло. Знову таки, згадуючи, яка величезна прихильність до Арестовича в українців, — він заручився підтримкою, йому було комфортно в цій ролі, і як той, хто претендує на місце в політиці, він робив все абсолютно правильно з точки зору технологічної. Тому його політичні амбіції цілком очевидні”, — нагадує Клочок.
Він не схильний вважати, що Арестович може бути таким собі акумулятором негативу і об’єктом для “спуску пари”. І зазначає, що технологічно припустити можна все, але геть незрозуміло, яка в цього всього мета.
“Не думаю, що Банкова опікується цим питанням на тлі саме широкомасштабного вторгнення. Швидше є інша проблема: необхідність проведення виборів обумовлена не лише бажанням чи небажанням Зеленського, чи когось іншого, але певними закидами, відвертими коментарями Заходу”, – вважає політолог.
Захід не чекатиме перемоги
Вибори на Україну, схоже, насуваються, незалежно від того, встигне вона побороти Росію, чи ні. Як переконаний Клочок, Україна після переходу у сталу фазу війни буде вимушена проводити вибори, щоб в умовах військової диктатури не скотитися до політичної.
“Військова диктатура обумовлена воєнним часом, зараз вона доцільна, але це суттєво звужує демократичні інститути. А Україна не може собі цього дозволити. Тому логічно, що ми зайдемо у виборчий процес. І тому я припускаю, що швидше вибори є причиною того, чому так активізувався Арестович”, – каже політолог, підкреслюючи, що це — поки що припущення, а не твердження.
Колишній радник може виконувати роль того, хто розриває електорат відверто проросійських політичних сил, який зберігається в Україні. І в цьому, на думку Валерія Клочка, від діяльності Арестовича може бути навіть користь. Тож якщо це дії влади, і з саме таких міркувань – це прийнятний механізм.
“Але є інша загроза: що він рано чи пізно переросте в самостійного політика, який буде проросійським і гратиме на проросійських настроях, тому що вони даватимуть можливість перебувати у владі. В будь-якому випадку, є і позитивні, і загрозливі моменти, які мають враховуватися для адекватної оцінки політичної ситуації технологами правлячої партії.”, — пояснює керівник Центру громадської аналітики “Вежа”.
“Голови з язиком”: хто і як вступився за таксиста
Першим з відомих осіб захищати водія взявся Юрій Бойко. За 5 хвилин до Диктанту національної єдності 27 жовтня він опублікував російськомовне відео, в якому назвав огидною будь-яку дискримінацію, “особливо за мовним принципом”, “пройшовся” по мовному омбудсмену, який колись був довіреною особою Януковича, і запевнив, що працевлаштує ображеного таксиста.
Судячи з того, що таксист – переселенець з Криму, який, за припущеннями Бойка, “може навіть постраждав від російської агресії” — з політиком зустрівся, пропозицією він зацікавився.
Наступним обізвався Олексій Арестович. Він обійшовся без відео — просто написав в Телеграмі, що шукає контакти таксиста, звільненого “фактом мовного Талібану”, і пообіцяв виплатити йому “компенсацію на час пошуку роботи”.
Слідом відзначилася співачка Світлана Лобода. Спочатку в Інстаграмі написала російською, що готова взяти “цього хлопця” на роботу. А потім, після хвилі хейту, уточнила вже українською, мовляв, пропонує роботу, “щоб разом удосконалювати українську, і він міг би працювати й обслуговувати людей”.
