В Україні неможливо провести вибори під час дії воєнного стану, але й навіть після його скасування є низка складних питань. Бо через масштабні руйнування, через велику кількість переселенців і біженців, провести виборчий процес так, як це було в 2019 і 2020 роках, не вийде. Зараз і влада і громадський сектор шукають способи для організації та проведення виборів, але поки що ніякої остаточної відповіді немає.
“Політарена” поговорила з директором Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом, головою правління Центру політико-правових реформ Ігорем Коліушком і аналітиком “ОПОРИ” Юрієм Лісовським, щоб з’ясовувати, які виклики стоятимуть перед державою під час організації виборів у післявоєнний період.
Виборчий кодекс: чому його можуть змінити
У владі вже дискутують на тему того, чи змінювати сам принцип проведення виборів, і як саме змінювати: відмовлятися від пропорційної системи з відкритими списками, повертатися до закритих списків чи до мажоритарної системи.
У коментарі “Політарені” директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик висловив думку, що Виборчий кодекс не влаштовує різні політичні сили. Варто зазначити, що цей кодекс набрав чинності з 1 січня 2020 року, і він передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками партій.
“Ті алгоритми, що прописані у чинному Виборчому кодексі, не передбачають представництва територій та не виключають махінацій під час виборів”, – зазначив Віталій Кулик.
Про те, що серед політичної еліти та профільних фахівців точаться розмови стосовно зміни підходу до проведення виборів, “Політарені” також підтвердив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
“Є навіть дискусії щодо повернення мажоритарної системи виборів, адже після війни вона була б найпростішою для виконання. Мовляв, партії зараз взагалі не можуть працювати, і після виборів їм буде важко повертатись до роботи з виборцями. Можливо будуть спроби провести парламентські вибори за спеціальними умовами”, – припустив Ігор Коліушко.
Мажоритарна система виборів дозволяє бути обраним тому кандидату, який набрав найбільше голосів на окрузі, і він може не прив’язуватись до тієї чи іншої партії. Часто у парламент за мажоритаркою обиралися звані “місцеві князьки-гречкосії”. Пропорційна система за закритими списками також має низку недоліків, бо це голосування за конкретну партію, і виборець не знає, кому саме з депутатів він віддає перевагу.
Всі ці недоліки загостряться після війни.
“Більша частина Донбасу і Крим вже 9 років перебувають в окупації. Там взагалі не можна буде одразу проводити будь-які вибори. Для цього потрібно застосовувати перехідний період. Наприклад, з Києва можуть призначати місцеві адміністрації, які і будуть деякий час керувати тим чи іншим регіоном або ж районом, які раніше перебували під окупацією”, – зазначає голова правління Центру політико-правових реформ.
Остаточної відповіді щодо способу проведення повоєнних виборів поки немає. У Верховній Раді разом з міжнародними експертами та громадським сектором працює робоча група з питань зміни виборчого законодавства. Там мають дійти якогось висновку.
Електронне голосування через “Дію”
Електронне голосування на виборах було одним з пунктів програми президента Володимира Зеленського “Держава у смартфоні”. У 2020 році він презентував запуск електронного додатку “Дія”, до якого вже так звикли українці. Саме у цьому додатку, крім електронних документів і опитувань планувалося запровадити функцію електронного голосування на виборах. Україна хотіла взяти приклад з Естонії, там електронне голосування проводиться з 2005 року. Досвід Естонії намагалися повторити інші країни, але у підсумку від електронного голосування відмовилися через ризик витоку даних. До повномасштабного вторгнення РФ Україна також не впровадила електронне голосування саме через це.
На сьогодні влада знову повернулася до ідеї виборів через “Дію”. Бо мільйони українців перебувають за кордоном, і навряд вони повернуться до України після закінчення воєнного стану, щоб взяти участь у виборах. Багато населених пунктів зруйновані, по всій країні розселилися внутрішні переселенці.
“За кордоном пропорційна виборча система дає можливість біженцям голосувати за партії, але голосувати по мажоритарних округах неможливо, адже це – нонсенс. – зазначає Ігор Коліушко. – Якщо повертаємось до мажоритарної системи на 100%, чи вона частково працюватиме, то виходить що українці за кордоном участі у виборах фактично не братимуть”.
Втім, потрібно ще й розуміти, що організація передвиборчої агітації і виборів за кордоном для мільйонів українців буде вкрай важким викликом для нашої держави.
“Очевидно, що деякі політики у правлячих елітах розглядають можливість дистанційного онлайн-голосування за допомогою додатку “Дія”. Цей застосунок вже використовується для опитувань громадян з важливих суспільно-політичних питань. “Дія” є верифікованою і прив’язана до документів громадянина. Тобто, можна сказати, що та людина, яка голосуватиме, є власником саме цього паспорту”, – зазначає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
В той самий час Ігор Коліушко категорично проти онлайн-голосування, адже, на його думку, чинний рівень технологій не дозволяє гарантувати ані таємність, ані достовірність голосування в онлайн-режимі.
“Тобто це суперечить Конституції, а тому апріорі неможливо”, – резюмує Коліушко.
Досвід інших країн: поштове голосування
Окрім онлайн-голосування є ще змога голосувати за допомогою пошти, а це, як запевняють фахівці, не суперечить Конституції стосовно дотримання таємності голосування і його достовірності.
Голосування поштою, це коли бюлетень надходить людині листом, вона його заповнює і відсилає. Зараз такий спосіб практикують у 18 країнах.
Громадська мережа “ОПОРА”, яка вже дуже давно слідкує за дотриманням законності виборчого процесу в Україні, почала проводити експеримент щодо голосування поштою.
У коментарі “Політарені” аналітик “ОПОРИ” Юрій Лісовський розповів, що вони вивчили досвід інших країн щодо голосування поштою, а тепер перевірять, як цей метод працює. Але навіть про проміжні результати експерименту поки говорити зарано, адже він лише нещодавно розпочався, – кажуть в “ОПОРІ”.
“Для початку треба зрозуміти, як працюватимуть наші пошти та, скажімо, європейські чи інших країн. Губляться листи чи ні, або як довго вони будуть доходити до отримувача. Загалом потрібно зрозуміти, як люди будуть ставитись до цього. Звісно, у подібних методів голосування є мінус. Це можливий підкуп виборців, адже людина не приходить голосувати на виборчу дільницю, а ми ж не знаємо, що відбувається там куди направлятимуть лист для голосування”, – розповідає Юрій Лісовський.
Як організувати поштове голосування
Насамперед для проведення голосування поштою потрібно створити реєстр виборців, що перебувають за кордоном. За словами Лісовського, можна взяти усіх, хто перебуває на консульському обліку, адже такі громадяни вказують адресу свого проживання.
“Можливо буде активна реєстрація на голосування. Тобто, потрібно буде зайти на сайт виборців і подати заявку для голосування, і людині надішлють конверт від Центральної виборчої комісії, де буде бюлетень для голосування”, – зазначає Юрій Лісовський.
Далі усе може відбуватись таким чином: виборець, що перебуває, наприклад, у Польщі, голосує у бюлетені і запаковує його у конверт без маркування. Після цього цей конверт запаковує у конверт з маркуванням і надсилає за призначенням.
“Може бути так, що скажуть надіслати на адресу консульства тієї країни, де перебуває громадянин нашої держави, або ж надсилати прямісінько до України. Коли лист надійде за призначенням, там буде дільнична виборча комісія, де і рахуватимуть голоси”, – зазначають в “ОПОРІ”.
За словами Юрія Лісовського, в ідеалі, щоб до українських виборців за кордоном надходили рекомендовані листи з трекінговим номером, щоб сам виборець міг відслідковувати переміщення цього листа.
“За нашими підрахункам відправлення такого листа у різні країни світу коштуватиме у середньому близько 6 доларів США. Також потрібно рахувати вартість надсилання листа із бюлетенем у зворотному напрямку. Усе залежить від країни перебування виборця. Наприклад, відправити лист з Литви до України коштує у середньому 1 долар, а з Домініканської Республіки – кілька доларів може бути”, – розповідає фахівець.
В “ОПОРІ” схиляються до того, що за межами України може перебувати близько 2 млн потенційних виборців, але ця цифра неточна. Проте, навіть якщо взяти ці уявні 2 млн виборців і врахувати, що на одне поштове голосування знадобиться близько 10 доларів США, то виходить, що голосування за допомогою пошти може обійтися державі у 20 млн доларів, а це за нинішнім курсом – близько 800 млн гривень.
З усього цього випливає, що проведення виборів після закінчення війни буде вкрай важким та затратним процесом для держави. Щобільше, фахівці схиляються до думки, що потрібно вже зараз робити напрацювання стосовно того, в якому форматі будуть проходити вибори після скасування воєнного стану, щоб потім не було пізно.
