Зустріч президента України Володимира Зеленського і президента США Джо Байдена, яку вже назвали політичною подією року, надалі може вплинути не тільки на кількість і якість військової допомоги. Президенти, вочевидь, обговорили і більш глобальні питання: варіанти закінчення війни, притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини і компенсація за руйнування, післявоєнне співіснування України і РФ, і те, якою має бути Росія, щоб вона не становила загрозу для світу.
РФ — країна-спонсор тероризму чи країна-агресор
Зеленський і Байден дійсно говорили про три моделі закінчення війни, це підтверджує Washington Post. У день візиту Зеленського у Вашингтон стало відомо, що США готові визнати Росію державою-агресором, а не “державою-спонсором тероризму”, як просить українське керівництво. І тепер у Сенаті і в Білому домі, після зустрічі президентів, чекають на реакцію Зеленського щодо цієї пропозиції.
Читайте також: Держава-спонсор тероризму: Що цей статус змінить для Росії і як допоможе Україні
І тут можна припустити, що модель нової Росії, якою вона має бути і яке місце у світі посідати, ще остаточно не сформована у США. Штати й досі не хочуть спалювати усі мости, визнаючи РФ спонсором тероризму. Натомість ухвалена резолюція Європарламенту про визнання РФ державою-спонсором тероризму, а також подібні рішення у парламентах низки європейських країн, свідчать про те, що ЄС не хоче співіснувати з Росією в сучасному вигляді. Країни ЄС набагато ближче до Росії, ніж США, тому й вагань менше.
Визнання РФ державою-спонсором тероризму дасть можливість розробити механізми міжнародного права в ЄС, щоб цей статус набув і юридичних і економічних наслідків. Як це є в США.
Для України статус РФ у світі — питання не тільки сьогоднішнього дня, але й питання виживання поруч з таким сусідом у майбутньому. Чим слабше і у військовому, і в економічному плані буде Росія, тим безпечніше почуватиметься Україна.
Вихідні точки цього процесу — припинення з боку Кремля агресії та звільнення території України у кордонах 1991 року, саме такий варіант закінчення війни схвалює українське керівництво. РФ має виплатити репарації за заподіяну Україні та її громадянам шкоду, віддати до Міжнародного трибуналу військових злочинців.
За нинішнього керівництва Росії реалізація двох останніх пунктів нереальна, тому світ і шукає варіанти вилучення заморожених у країнах ЄС та Північної Америки російських держкоштів і приватних капіталів олігархів на користь України. А трибунал, який планується створити, зможе засуджувати злочинців заочно.
І коли війна закінчиться, Україні все одно доведеться співіснувати з Росією, і в українських інтересах разом з партнерами зробити так, щоб шкода від цього сусідства була мінімальною.
Яка Росія влаштує Україну
У світі звикли до Росії, яка хоч і не є економічно потужною країною з високим рівнем життя, але має певний авторитет, міцні міжнародні партнерські позиції, і вміє говорити з позиції сили, маючи ядерну зброю та “другу у світі армію”. Після вторгнення в Україну, весь цей імідж РФ посипався, як картковий будинок. Шантаж за допомогою енергоносіїв путінському режиму не допоміг, армії РФ вже ніхто не боїться, над дипломатією Росії сміються. Залишилася лише ядерна зброя, вона і досі стримує США і стару Європу від постачання Україні певного озброєння, мовляв, це може сприяти ескалації.
Керівництво України вже озвучило одну з умов безпечного проживання поруч з РФ — її повна денуклеаризація Росії. Зараз не можна стверджувати, чи казав саме в такому контексті про це Зеленський Байдену під час їхньої закритої зустрічі. Відомо, що президенти обговорили українську формулу миру, в якій першим пунктом є “ядерна і радіаційна безпека”. Зеленський заявив, що Баден підтримав українську ініціативу.
Як показує практика, якщо запит сформований всередині України рано чи пізно він вийде назовні в міжнародну дискусію. До того ж позбавлення Росії ядерного потенціалу відповідає інтересам всього світу.
Наступна умова — економічне послаблення РФ, в ЄС і США сподівалися на те, що санкції змусять російське керівництво зупинитися у війні в Україні, усвідомлюючи, що вони ставлять хрест на майбутньому своєї країни і штовхають її в ізоляцію. Але цього не сталося, персональні санкції не подіяли взагалі, тому санкційний тиск — це гра в довгу. Київська школа економіки (KSE) прогнозує, що критичний ефект західних санкцій економіка Росії відчує не раніше кінця 2023 року. Після набуття чинності всіх європейських санкцій в нафтогазовому секторі в KSE очікують скорочення доходів Росії від продажу енергоносіїв на 40%.
“Наступного року, коли буде введено європейське нафтове ембарго, ми очікуємо на 40% скорочення доходів РФ від нафти та газу. Під тиском рубля здатність РФ вести війну з Україною буде ослаблена. І якщо Європа припинить закуповувати російський газ доходи РФ наступного року впадуть до критично низького рівня”, – заявили в KSE.
Санкційний тиск впливає на ще одну умову безпечного майбутнього співіснування України і РФ — демілітаризація Росії, позбавлення її наступального потенціалу, можливості закупати і виробляти зброю. Для України це вкрай важлива умова, адже саме вона дозволить не повторити російську агресію в майбутньому.
Як досягти того, щоб Росія стала безпечною для світу і України
Є фантастичні варіанти, а є реальні. Фантастикою було б вважати, що Путін скоро вмре, Росія моментально розвалиться на кілька країн, поверне сусідам усі території, включно з тими, що їй відійшли після Другої світової. А ядерну зброю в неї відберуть.
Реальність і міжнародний досвід кажуть про те, що не можливо просто взяти і забрати в якоїсь країни ядерну зброю. Якщо це було б так просто, то без ядерного потенціалу вже б опинилася КНДР, яка сипле погрозами у бік сусідів, у тому числі в бік США. Забрати в Росії ядерну зброю можна лише тоді, коли вона її добровільно віддасть, як це зробила Україна, підписавши Будапештський меморандум. РФ подібного договору не підпише, принаймні путінське керівництво, точно.
Ядерний клуб: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та Північна Корея.
В якомусь сенсі вихід з цієї ситуації влітку цього року запропонував Казахстан, коли закликав країни світу розробити поетапний план повної ліквідації ядерної зброї до 2045 року. “Нинішній воєнний конфлікт на території України, розмови про повернення ядерних озброєнь та взаємні загрози застосування ядерної зброї змушують нас, як ніколи раніше, замислитися про колективну вразливість людства та про нагальну необхідність заборони та ліквідації цієї смертоносної зброї”, — сказав глава МЗС Казахстану Мухтар Тлеуберді.
Але й тут потрібно бути реалістами, на заклик Казахстану поки ніхто не відгукнувся. Тому єдиний варіант: добровільна денуклеаризація Росії. Під тиском теоретично це може відбутися, якщо буде потужний запит від ключових держав світу, а не тільки від України, але на практиці така ймовірність дуже низька.
Більш реальним видається економічне послаблення РФ і демілітаризація. Але для цього Україні необхідно набратися терпіння, і за допомогою союзників накопичувати зброю, на чому і наголошував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, щоб остаточно виграти цю війну на полі бою. І тільки з позиції сили Україна надалі на дипломатичному майданчику може просувати свої умови подальшого співіснування з РФ.
Восени команда президента склала рекомендації безпекових гарантій України. А в листопаді Зеленський презентував українську формулу миру з 10 пунктів:
- Радіаційна та ядерна безпека.
- Продовольча безпека.
- Енергетична безпека.
- Звільнення всіх полонених і депортованих.
- Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
- Виведення російських військ і припинення бойових дій.
- Повернення справедливості.
- Протидія екоциду.
- Недопущення ескалації.
- Фіксація закінчення війни.
За даними WSJ, команда Зеленського конкретизує мирний план України і має на меті представити свої ідеї у першу річницю вторгнення Росії 24 лютого 2023 року. Це може відбутися на саміті миру, який запропонував провести Зеленський, саме там вирішуватися подальші міжнародні кроки для того, щоб зробити Росію безпечною для усього світу, а Україну — захищеною від агресії.
