У суспільстві та й на державному рівні все частіше обговорюється питання того, як офіційний Київ відновлюватиме владну структуру у Криму після того, як ЗСУ його звільнять від окупантів. Нещодавно у Верховній Раді оголосили стратегію першочергових кроків деокупації Криму.
Серед нагальних питань парламентарі та залучені фахівці вважають відновлення роботи органів публічної адміністрації та кадрового забезпечення. Звісно, планується притягнення до відповідальності тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Крім цього, потрібно буде налагодити процеси у гуманітарній та соціально-побутовій сферах.
“Політарена” сконцентрувалася на з’ясуванні того, як після деокупації Криму фактично з нуля відновити українську владу на півострові і які можуть бути сценарії цього процесу. На ці питання відповідали: директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала та доктор політичних наук Анатолій Романюк.
Керувати Кримом допоможе ЄС?
Вже десятий рік на території Криму на усіх рівнях працюють окупаційні адміністрації, де зосереджені лояльні до окупантів так звані чиновники. Тому очевидно, що після деокупації півострова на його території потрібно буде створювати абсолютно нові органи влади, йдеться про тисячі чиновників, адже, умовно кажучи, навіть начальник ЖЕКу має бути з проукраїнською позицією. Проте для початку потрібно буде вирішити проблеми іншого характеру.
У коментарі “Політарені” директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко висловив думку, що для того аби Крим повністю перейшов під управління України, потрібно буде кілька років, а перед цим півострів може знаходитися під міжнародним управлінням.
“Мені здається, що в Криму не буде боїв, адже росіяни просто виведуть свої війська. Спочатку потрібна демілітаризація Криму, потім – вивід російських військ, але українські війська теж не запустять туди. Після цього можна зайнятися адміністративним управлінням, але мандат на це скоріше за все отримає Європейський Союз. Як це не дивно, Україна сама зацікавлена, щоб була міжнародна присутність саме на території Криму. Можливо в Криму на адміністративних будівлях буде два прапори: України та Євросоюзу”, – вважає Небоженко.
В той самий час у коментарі “Політарені” доктор політичних наук Анатолій Романюк заявив, що усі розмови чиновників вищого рівня про те, як буде формуватися влада у Криму після його деокупації – ніщо інше, як форма суспільного тиску саме на тих людей, що знаходяться у Криму.
“Там є люди, які коливаються між тим, що вони фактично знаходяться під управлінням Росії і тим, що вони симпатизують Україні. Тиск на тих, хто однозначно позиціонує себе, як громадянин Росії. Тому усі ці розмови про реформування системи управління у Криму після деокупації – це просто форма суспільного тиску, а не те, як воно реально усе буде відбуватися. Для початку Україна має перемогти у війні і зайти до Криму, а тоді вже будемо думати, як здійснюватиметься система управління на півострові” – переконаний Романюк.
Він також додав, що зараз спостерігає у суспільстві поширення надій на те, що швидко відбудуться зміни, і Крим повернеться до України.
Демілітаризація і дерусифікація Криму
Своєю чергою директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала впевнений, що для початку потрібно прийняти комплексну програму або якийсь план про те, як відбуватиметься адміністративне керування на деокупованих територіях. Не тільки у Криму, але й на Донбасі.
“По-перше, в цих окупованих регіонах після їхнього звільнення, варто буде провести декриміналізацію та дерусифікацію, а тому потрібно підбирати таких людей, які зможуть це якісно та ефективно виконати. Поки не буде зроблено цих двох аспектів, говорити про будь-які вибори чи як буде здійснюватися адміністративне управління в тому ж Криму, взагалі немає сенсу”, – заявив Бала в коментарі “Політарені”.
Проте, на його думку, найвищою метою має стати будівництво успішної та сильної України. Мовляв, усі хочуть жити в успішній та сильній країні, а тому саме таким методом можна повністю інтегрувати під контроль української влади і Крим, і Донбас.
Зрештою на питання, хто все ж таки має наводити лад у деокупованому Криму, якщо це стосуватиметься відновлення української влади на півострові, Бала відповів, що це мають бути 100% проукраїнські громадяни.
“Бажано, щоб вони знали зсередини усі проблеми Криму. Тому більшість таких людей мають бути ті, що свого часу виїхали з Криму на підконтрольну територію України. Вони будуть проукраїнськими. Варягів туди засилати непотрібно”, – переконаний Бала.
Звісно, одразу усе це не здійсниться, а тому потрібно розуміти, як бути, поки налагодиться увесь процес адміністративного керівництва у Криму.
“В цьому немає ніякої проблеми. Ставимо собі мету і підбираємо під її виконання людей, які зможуть це зробити. В нас є купа людей, які готові працювати, щоб щось змінити на краще. Але є і проблеми. Подивіться, скільки за останні роки було змінено голів обласних адміністрацій? Це говорить про те, що призначають абсолютно не тих людей на високі посади. Та й загалом вважаю, що найгірша кадрова політика у новітній історії України, з 1991 року, саме в останні роки”, – резюмував Бала.
Перші п’ять років без виборів на деокупованих територіях
На переконання Небоженка, процес відновлення української влади на півострові відбуватиметься досить повільно, адже спочатку постане проблема: величезна частка населення знаходилась під впливом російської пропаганди і з цим потрібно буде щось робити.
“Ані на Донбасі, ані в Криму, після їхньої деокупації, неможливо буде проводити будь-які вибори. Україна взагалі зацікавлена, щоб на колишніх окупованих територіях вибори відбулись “на мінімальному рівні”. Наприклад, це можуть бути вибори лише до органів місцевої влади. Усі інші питання вирішуватиме Київ. Так має тривати хоча б п’ять років. Подібного ще ніхто не робив на міжнародній арені. Навіть ті країни, які звільняли свої території, що були якийсь час окуповані, то ці країни нам не приклад. Тому потрібно буде рухатись своїм шляхом”, – каже Небоженко.
На уточнююче питання, як все ж таки мають працювати місцеві адміністрації в Криму після його деокупації, Небоженко зазначив, що це можуть бути міжнародні адміністрації, але вони мають на 90% складатись з українців.
“Стосовно кадрового резерву майбутніх чиновників переживати не потрібно. Усі ті, хто зараз воюють, після закінчення війни можуть піти працювати в органи державної влади. Хіба не знайдуться, скажімо, лейтенанти чи майори, які потягнуть адміністративну роботу в Криму? Будуть брати тих, хто себе зарекомендував гідно і служив на благо Батьківщини. Вони будуть лояльні, не будуть брати хабарів. А головне – будуть усіляко пропагувати проукраїнський вектор розвитку, адже вони воювали за Україну, а тому не зрадять нашу державу”, – переконаний Небоженко.
Тож, як бачимо, перед тим, як формувати владну структуру у деокупованому Криму, потрібно буде налагодити купу інших процесів. Проте, можна сказати з упевненістю, що перші п’ять років після деокупації півострова його керівництво скоріше за все здійснюватиметься напряму з Києва. Це фактично єдиний вихід вибудувати проукраїнську владу у Криму.
