На Волині давно сформувався імідж області, яка може дати на виборах непогані відсотки голосів за проєвропейські сили. Водночас її “мажоритарку” впевнено тримають під контролем “грошові торби”.
“Політарена” розбиралася у нюансах політичного життя Волинської області.
Волинська область: 756 тис. виборців станом на 2020 рік. Голова ОВА — Юрій Погуляйко (призначено у грудні 2019 р.). Голова обласної ради — Григорій Недопад (“За Майбутнє”).
Народні депутати в округах Волині: Ігор Гузь (самовисування), В’ячеслав Рубльов (“Слуга народу”), Степан Івахів (самовисування), Ігор Палиця (самовисування), Ірина Констанкевич (самовисування).
Місцеві вибори 2020 рік (результати до обласної ради): “За майбутнє” (98 883 голоси, 31,28%), “Європейська солідарність” (39 753 голоси, 12,58%), “Батьківщина” (36 767 голосів, 11,63%), “Слуга народу” (30 818 голосів, 9,75%), ВО “Свобода” (27 164 голосів, 8,59%), “Аграрна партія України” (19 762 голоси, 6,25%), “Сила і честь” (16 310 голосів, 5,16%).
Монополія Коломойського на Волині
Ще у 2014-му оглядачі сформулювали висновок, актуальність якого підтверджувалася майже на кожних виборах на Волині: “Здавалося б, у регіоні, де всі один одного знають, немов облупленого, шансів для олігархів знову пройти в Раду – небагато. Проте, все не так просто: брак регіональних політичних еліт і на цих виборах компенсується здобутками регіональної економічної еліти, по-простому – представників великого бізнесу”.
Як наслідок, у 2019-му році перемогу в округах здобули “люди Ігоря Палиці” (нардеп, ексголова Волинської обласної ради, бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського – ред.), депутатський мандат зберіг і співвласник ФПГ “Континіум” та мережі автозаправок WOG Степан Івахів, який голосував спільно з “регіоналами” за “диктаторські закони” 16 січня 2014 року.
І якщо до президентських виборів 2019 року в області ще існував хиткий баланс сил між БПП в особі голови ОДА Олександра Савченка і в альянсі з бізнес-групою “Континіум” Степана Івахіва з одного боку, та “Укропомом” Палиці з іншого. Але після місцевих виборів 2020 року та злиття “Континіума” з командою Палиці в партії “За майбутнє”, у ЗМІ почали припускати, що мова йде уже про повну політичну монополію на Волині бізнес-партнера Ігоря Коломойського.
Доречі у березні 2021 року Палиця відхрестився від ділових зв’язків з Коломойським, який потрапив під санкції США. “Я його товариш, друг, але не бізнес-партнер”, – сказав Палиця в програмі “Свобода слова” Савіка Шустера.
Офіс президента та керівництво “Слуг народу” Волинь спочатку цікавила мало, а особисто Володимир Зеленський відзначився тим, що назвав Волинську область “Луцькою”.
Однак, воєнний стан у 2022 році і концентрація всієї влади у руках керівництва ОВА відкрили нові можливості для політиків та громадських діячів, які не належали до команди Ігоря Палиці. Водночас війна не могла завадити й представникам правлячої групи спробувати зміцнити власні позиції та посилити рівень впливу на виборців: встановити контроль над потоками гуманітарної допомоги, діяльністю волонтерських проєктів та збором коштів на підтримку ЗСУ.
Президентська вертикаль на Волині
Голова Волинської ОВА, уродженець Луганської області, Юрій Погуляйко хоча і був для Волині людиною новою, але все життя пропрацював в органах внутрішніх справ, отже у кулуарних питаннях розуміється. Формально Погуляйко обрав вірну лінію поведінки — максимум уваги приділяти питанням безпеки мінімум — політичним процесам. Але скандал все ж спричинився — на тлі звинувачень на адресу його заступників у розкраданні гуманітарної допомоги, махінаціях із закупівлею амуніції та сприянні ухилянтам виїжджати за кордон.
“По заступникам – на все воля Божа. Це людина, це фактор”, — скромно прокоментував ситуацію Погуляйко в інтерв’ю Суспільному, зауваживши все ж, що не бачить потреби в існуванні Координаційного центру з укріплення та оборони.
На останньому замикалися деякі потоки гуманітарної допомоги з-за кордону з її подальшим розподілом. Заступник голови ОВА Андрій Ярмольський, який наголошував на тому, що є членом команди Палиці, позбувся власної посади. Потрапив у скандал з гуманітаркою і його наступник колишній депутат облради від БПП Юрій Гупало. Втім, власну посаду він зберіг. Місцеві ЗМІ стверджують, що Погуляйка і Гупала поєднують, крім іншого, й певні особисті бізнес-стосунки.
Але у Києві на даний факт вирішили не реагувати. Принаймні публічно, щоб не послаблювати і так не надто потужну президентську вертикаль в області, де впевнено почували себе конкуренти зі сформованої навколо Палиці групи “За Майбутнє”. Яка до того ж сформувала (і, за деякою інформацією, частково фінансує) добровольчий територіальний збройний підрозділ.
Вплив Палиці на Волинь
Взагалі “місцеві”, попри інституційну обмеженість можливостей впливу на ситуацію, все одно на крок вперед випереджають “київських”. Якщо в ОВА — регулярні скандали з “гуманітаркою”, то фонд Палиці “Тільки разом” рапортує про виділення впродовж року 30 млн грн на благодійні проєкти, які, звісно ж, конвертуються у рейтингові показники. Цікаво, але для демонстрації рівня впливу “Тільки разом” дозволяє собі проводити навіть такі екзотичні заходи, як масові турніри з “бойового гопака”.
Ну а політичний вплив своєю чергою конвертується в нові активи та бізнесові здобутки. Серед останніх придбань Палиці — земля у Луцьку, як стверджує видання Insider Media.
Палицю періодично намагаються атакувати “з флангів” — розміщуючи негативну інформацію про діяльність його колеги по “ЗМ” Ігоря Гузя тиражуючи інформацію про невеличкі корупційні витівки нардепки Ірини Констанкевич або нагадуючи про рейдерське минуле його колишнього помічника, а нині нардепа Рубльова. Але скільки-небудь значного впливу на ситуацію в області це не спричиняє.
Палиця продовжує передавати на фронт техніку регулярно роздавати продуктові набори, про що до речі розповідають на ТСН. Що свідчить про те, що попри усі розмови про невизначеність перспектив союзу однієї з центральних фігур на Волині зі своїм давнім бізнес-партнером Коломойським, даний союз навколо досі міцний.
Палиця і Івахів увійшли до рейтингу найбагатших українців за версією Forbes — на 49 і 54 місцях відповідно. Обласну раду міцно тримає “За Майбутнє”, а саму облраду очолює родич Палиці — Григорій Недопад.
Волонтерський рух, хоча і набув поширення, у впливову та координовану з єдиного центру структуру не виріс. Обласна рада радо відзначає волонтерів подяками, але зрозуміло, що конкурувати з ресурсним фондом “Тільки разом” вони не можуть. Структури Палиці все одно є у фокусі ваги ЗМІ, а, відповідно, громадськості.
Волинь – регіон, де змішані інтереси багатьох груп
Волинь доволі складний регіон, де змішані інтереси багатьох груп, до того ж ситуативні союзи “за” і “проти” можуть доволі швидко змінювати і учасників, і об’єкти власної критики.
Так, за повідомленнями місцевих ЗМІ, у 2015-му році колишнього голову ОДА Володимира Бондаря охорона Ігоря Палиці не пускала на сесію обласної ради.
У 2020-му році Бондаря можна побачити вже у проєкті “За Майбутнє, а у 2022-му — у лавах найбільш жорстких критиків діючого голови ОВА Погуляйко. Той у боргу не залишається, назвавши Бондаря “зрадником”, який перебігає з партії в партію. тоді Погуляйко і Бондарь ледь не побилися.
Якщо виконавча вертикаль може якимось чином вплинути на позиції Палиці — вона це робить. Так було зі звільненням із посади голови Луцької районної державної адміністрації Володимира Кеца, залежність якого від Рубльова (Палиці) стала більш ніж очевидною.
Але чи вдасться Банковій змінити регіональну повістку на Волині на загальнонаціональну і тим самим хоч трохи відсунути місцевих “баронів” — сказати складно. Попереднім президентам це не вдавалося.
