закон про підвищення податків прийняли
Фото з відкритих джерел

Про те, що Україні не вистачає грошей (зокрема власних, оскільки саме за рахунок внутрішніх надходжень фінансується армія), активно в уряді заговорили на початку літа, коли міністр фінансів Сергій Марченко заявив про “діру” в бюджеті у близько 200 млрд грн. У липні голова Комітету з питань бюджету, народна депутатка від “Слуги народу” Роксолана Підласа заявила про дефіцит бюджету-2024 вже у 400-500 млрд грн.

Законопроєкт про підвищення податків №11416-д не став панацеєю. Кабмін його переробляв, відмовився від оподаткування надприбутків банків, тому заплановані надходження у 2024 році знизилися до 30 млрд грн зі 125 млрд грн, які запитував Мінфін для покриття дефіциту.

У підсумку 3 вересня депутати провалили голосування за законопроєкт №11416-д, давши лише 224 “за” з необхідних 226. Закон відправили на “повторне перше читання”. Це свідчить, що навіть за умови доопрацювання і голосування “залатати” бюджетну “діру”, скоріш за все, не встигнуть.

“Політарена” разом з економістами Олексієм Кущем та Іллею Несходовським розбираються, чому так сталося і які наслідки депутатський податковий демарш матиме для економіки країни та гаманців звичайних українців.

Антисоціальне підвищення

Про те, чому саме парламентарі “спустили на гальмах”, здавалось би, вистраждане підвищення податків, можна хіба здогадуватися.

“Я вважаю, на рівні бачення, що коли пропонується законопроєкт, в якому прибирається оподаткування крупного бізнесу, в тому числі надприбутків банків, а весь податковий тиск переноситься на населення, яке отримує офіційні заробітні плати, та на “ФОПів” 1, 2 і 3 групи, то такий підхід абсолютно неприйнятний. Не може бути основний тягар війни, додаткового фінансування армії, перекладатися на звичайних людей. Думаю, що через це деякі (нардепи, – ред.), можливо, і відмовилися від голосування”, – припускає Несходовський, підкреслюючи, що реальних мотивів депутатів не знає і може лише припускати.

Він нагадує пояснення депутата від “Голосу” Ярослава Железняка, який першим повідомив про результати голосування у на своєму Телеграм-каналі: “Поки не буде ухвалена реформа митниці, говорити про підвищення податків вважаю неприпустимим”. Що принаймні частково свідчить на користь цієї версії.

На соціальну несправедливість звертає увагу і Кущ. “Звісно, що треба знаходити внутрішні джерела. Але їх треба знаходити там, де ці гроші є, а не забирати у населення, підприємців”, – каже експерт.

Він теж згадує прибирання з проєкту податку у 50% на надприбутки банків, через що закон, на думку експерта, набув яскраво виражених антисоціальних форм. “Думаю, якби ця норма про банки залишалась, то законопроект, можливо, і пройшов би, – вважає Кущ. – Тому що вона виступала як пом’якшувач. А як її зняли, то весь законопроект став вже неприйнятим”.

Податок на надприбуток: а чи був МВФ?

На оподаткуванні надприбутків банків слід зупинитися окремо. Про те, що уряд готується змусити фінустанови віддати в бюджет значну частину чистого прибутку, говорилося ще наприкінці минулого року, причому досить рішучо. Спочатку начебто йшлося про 36%, потім цю ставку начебто зменшили. Водночас були повідомлення і про те, що ставку хочуть навпаки підвищити.

“Мінфін, НБУ та навіть МВФ начебто виступають за додаткове оподаткування банків не лише з наступного року, а й ретроспективно за 2023-й”, – писав минулого року Forbes, посилаючись на свої джерела. На цьому тлі тим більш дивними були повідомлення про це, що вже перед винесенням на голосування проти цього податку виступили… Мінфін, НБУ і, начебто, МВФ.

“Якщо говорити відверто, то мене дивує позиція Міжнародного валютного фонду, який, за свідченням Національного банку України, говорить, що він проти рішення щодо підвищення податків для банків і водночас за підвищення податків для населення, – також звертає увагу на нестиковки Несходовський. – Скажемо так, я дуже сильно сумніваюсь, що МВФ виступав проти підвищення податків для банків. Це дуже не властива йому позиція”.

“Вишенькою на торті” в цій плутанині може бути останнє повідомлення Bloomberg про те, що МВФ підштовхує Україну до прискореної девальвації гривні, зниження відсоткових ставок та підвищення податків. Начебто тільки після цього вона отримає транш у $1,1 млрд у рамках програми кредитування на $15,6 млрд. А запропонований урядом – і провалений парламентом – законопроєкт вважає надто м’яким, наполягаючи на підвищенні ПДВ і широкого спектра мит.

Місія МВФ якраз в Україні. І питання оподаткування банків на зустрічах теж порушується. Принаймні, так стверджує відомий “щипач гусаків”, голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев. “Обговорили також екстра податок на банки. Дискусія триває”, – прокоментував він зустріч з представниками Фонду у своєму Телеграмі.

Гроші знайдуть. Поки що

Як зазначає Кущ, наслідки від депутатського демаршу, безумовно, будуть. “Це загрожує недофінансуванням певних частин бюджету, але, думаю, тут в уряду є така “палочка-виручалочка”, як Національний банк. В найкритичнішому випадку Нацбанк купить в уряду військові облігації. Але будуть шукати і зовнішні джерела, і внутрішні – через випуск ОВДП. Декілька сотень мільярдів гривень можна знайти за рахунок внутрішньої банківської ліквідності”, – каже економіст.

Він зауважує, що підвищення податків все одно мало б відтермінований ефект, і ще невідомо, чи вдалося б зібрати заплановані кошти. По-перше, через нестачу часу, по-друге, через неминучі спроби бізнесу уникнути додаткового фіскального тягаря. “Це протягом року могли б зібрати (заплановані понад 100 млрд грн, – ред.), – вважає Кущ. – Але можливо й те, що шляхом тінізації економіки був би негативний ефект. Тому, я думаю, ця картинка із законопроєктом про податки була більше для МВФ”.

Несходовський також вказує на внутрішні ресурси банків, які уникнули зняття прибутків: “Банки, якщо їх вже не оподатковують, можуть спокійно покрити потреби Мінфіну в залученні коштів. Якщо вони цього не зроблять, то можна порушувати питання підвищення податків для банків, тому що вони зараз надприбуткові”.

На його думку, загалом на цей рік країна може залучити кошти від кредитів, а на наступний розраховувати на допомогу від країн “Великої сімки” в розмірі 50 мільярдів доларів, які потім мають погашатися за рахунок заморожених російських активів. “Ще є кошти від Європейського Союзу в рамках програми Ukraine Facility (50 млрд євро, але з чіткими умовами, без виконання яких наступний транш не надається, – ред.) від Міжнародного валютного фонду, від Світового банку”, – продовжує Несходовський, додаючи, що раз ми так добре залучаємо кошти, взагалі не зовсім зрозуміло, навіщо підіймати податки для населення.

Гроші треба брати там, де вони є

Як би не склалися перемовини з МВФ та західними партнерами, шукати фінансові ресурси Україні доведеться. А хай поки що рятують зовнішні запозичення, вічно сидіти на фінансовій шиї партнерів не вийде. Та й у них для цього є певні і часто не надто приємні для отримувачів умови. Тож питання – де знайти ресурси внутрішні. Хоча б на поточне фінансування.

Кущ бачить чимало можливостей для наповнення бюджету без зовнішніх запозичень. Він пояснює, що влада пішла шляхом найменшого спротиву, підвищуючи податки, які легко адмініструються, – з бюджетників, ФОПів, “білих” зарплат. А гроші треба шукати там, де вони є, а не там, де їх легко взяти.

“У нас, наприклад, навіть під час війни є близько 5% населення з досить високим рівнем доходів. Значить, треба вводити прогресивну ставку податку на доходи фізичних осіб: базова – 18%, для підвищених доходів можна вводити 25% і коштом цього збирати декілька десятків мільярдів гривень”, – пропонує експерт.

Ще кілька десятків мільярдів може дати перегляд порядку відшкодування ПДВ експортерам сировини, а держава витрачає на це 140 мільярдів гривень на рік. Також треба вводити експортні мита на експорт сировини – невеличкі, у розмірі 5%, але це теж декілька десятків мільярдів гривень з огляду на те, що українська економіка – сировина. Можна перерозподілити прибуток державних банків у спеціальний резервний фонд. Можна запровадити податок на розкіш, великі активи, підвищене ПДВ на лакшері-товари.

Але чомусь – і вже вкотре – розробники фіскальних рішень ігнорують такі рішення, які крапелька за крапелькою могли б як не наповнити, бодай частково, бюджетну чашу. “Тобто вони не розуміють, де можна брати гроші, і не розуміють, з кого не можна брати гроші. Не можуть позбавитись зовнішнього лобізму певних фінансових груп. І оце дуже погано”, – підбиває підсумок потугам урядовців Кущ.

Подібні

Білий дім відмовився публічно коментувати надання дозволу Україні бити по Росії

У Білому домі відмовилися підтверджувати надання дозволу Україні на застосування далекобійних ракет…

У США нарешті підтвердили дозвіл для України на застосування далекобійних ракет по території РФ

Тільки від РФ залежить триватиме війна далі, чи ні

Рада ухвалила держбюджет на 2025 рік: що чекати українцям

Сьогодні, 19 листопада, Верховна Рада України ухвалила  другому читанні та в цілому…

Російська армія знову атакувала Одесу ракетами: повідомляють про вісьмох загиблих

Також пошкоджена цивільна інфраструктура