Зеленський і Сі

Після тривалих прохолодних дипломатичних стосунків між Україною та Китаєм, наприкінці квітня 2023 року лідери двох країн нарешті провели розмову між собою. Ще до цього керівництво КНР публічно висловилося стосовно війни в Україні, її китайці називають “українська криза”. Тобто, можна говорити про початок перезавантаження взаємовідносин між Україною та Китаєм.

Щоб зрозуміти, чого Україні очікувати від взаємовідносин із Китаєм “Політарена” поспілкувалася із керівником Центру політичного аналізу “Пента” Володимиром Фесенком та президентом Центру європейських та трансатлантичних студій Олексієм Коломійцем.

Два роки без посла України у Китаї

Тривалий час Україна та Китай мали нестійкі дипломатичні стосунки, а керівники двох країн не йшли на прямий контакт один з одним. Про що казати, коли понад два роки, із середини лютого 2021 до кінця квітня 2023, посла України у Китаї просто не було, усе спілкування обмежувалося лише тимчасовим повіреним в справах України у КНР.

Наприкінці квітня відбулась довгоочікувана телефонна розмова президента України Володимира Зеленського з очільником КНР Сі Цзіньпіном. Фактично у той же день було призначено посла України у Китаї, яким став Павло Рябікін. Своєю чергою до України має прибути спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей. Він є дуже досвідченим дипломатом, адже свого часу займав навіть посаду заступника міністра закордонних справа Китаю, але найголовніше те, що у 2009-2019 роках Лі Хуей був послом Китаю у Росії. Як цей факт вплине на відносини КНР і України і яку гру веде офіційний Пекін стосовно офіційного Києва, а також, як має себе поводити керівництво України у цих взаємовідносинах, “Політарені” розповів політолог, керівник Центру політичного аналізу “Пента” Володимир Фесенко.    

Володимир Фесенко
Фото: Володимир Фесенко/Facebook

За його словами, те, що Лі Хуей був послом Китаю у Росії абсолютно ні про що не говорить, адже зараз він буде представляти в Україні інтереси Китаю, а не Росії. Фесенко також вважає, що така людина потрібна у відносинах Китаю та України.  

“З високою ймовірністю він здійснюватиме човникову дипломатію: їздитиме між Києвом і Москвою, і можливо їздитиме до Парижу, а також, звісно, до Пекіну, де ухвалюватимуть рішення. В усіх країнах Лі Хуей заслуховуватиме думки і шукатиме компроміси, узгоджуватиме усе. Якщо він працював у Росії, то напевно знає російську мову, а тому може без перекладача спілкуватися як у Москві, так і в Києві. Він знає російську еліту і знає, як з нею потрібно вести діалог. Загалом я б не акцентував увагу на тому, що якщо Лі Хуей був послом у Росії, то він буде проросійським в Україні. Він буде прокитайським”, – підкреслює Фесенко.   

Абсолютно протилежної думки дотримується президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць, який сказав “Політарені”, що переконаний, призначення дипломатів у взаємовідносинах Китаю та України, які довгий час працювали на території країни-агресора, зайвий раз підкреслює стратегічну лінію керівництва Китаю. Мовляв, ні про які демократичні принципи з боку офіційного Пекіну взагалі не йдеться.

Олексій Коломієць. Скріншот з відео

“Усі ці ілюзії мають бути давно викинуті на смітник історії. Створений вже союз чи альянс Пекіна, Москви, Тегерана, Дамаска, Пхеньяна і, нажаль, він посилюється”, – заявив Коломієць.  

В той самий час на питання, чи буде Лі Хуей підігравати Росії, працюючи в Україні, президент Центру європейських та трансатлантичних студій зазначив, що є стратегія поведінки Сі Цзиньпіна і Компартії Китаю.

“Цей спецпредставник буде виконувати усі вказівки і доручення офіційного Пекіна. Структура стратегічної поведінки нічого не залишає Китаю окрім як зміцнювати стосунки, в першу чергу, з Росією. Так, ці країни можуть сперечатися, хто з них старший брат, а хто молодший, але цей альянс сучасної вісі зла вже працює і кожен з них буде виконувати свою роль”, – висловив свою думку Коломієць.   

Чому Китай голосував за резолюцію ООН, в якій опосередковано РФ назвали агресором

Фесенко також пояснив в чому суть резолюції ООН про співпрацю Організації з Радою Європи, де Росія згадується, як агресор проти України, і яку підтримав Китай. Голосування за цю резолюцію відбулось ще наприкінці квітня.

“Голосування Китаю за цю резолюцію ООН є знаковим, але вона не стосувалася війни в Україні. Це була резолюція про взаємини між ООН та Радою Європи. Там була лише одна фраза, яка викликала незадоволення Росії і на якій акцентували увагу. В документі згадувалось, що виникла проблема в діяльності Ради Європи внаслідок агресії Росії проти України і раніше – проти Грузії, а також припиненні участі Росії в Раді Європи. За це і голосував Китай. Проте, це знаково, адже раніше Китай за таке не голосував би”, – пояснив Фесенко.

Він також додав, що офіційний Пекін окремо наголосив, мовляв, ця резолюція ООН не стосувалась напряму війни Росії з Україною.

“Тому це не означає зміни політики Китаю до Росії. Можливо, певні критичні сигнали в бік Москви були. Можливо Росія не виконує якісь домовленості з Китаєм, а тому таке голосування стало можливим. Поки зарано говорити про зміну політики Китаю до війни між Росією і України”, – наголосив Фесенко.

Більш критично до голосування Китаю за вищезгадану резолюцію ООН налаштований Коломієць, який впевнений, що це виключно пропагандистській хід з боку Китаю.

“Брати до уваги те, як там голосують в ООН, це не поважати себе, адже подібні структури є інструментом, в тому числі в руках тоталітарних сил. Має з’явитись лідер, який скаже: “Досі. Нехай наші країни залишаються в ООН, як представники, але паралельно ми створюємо нову структуру, яка буде відстоювати демократичний порядок у світі, адже ООН вже цього зробити не може”, – переконаний Коломієць.   

Якщо ж брати до уваги телефонні перемовини президента Володимира Зеленського та лідера Китаю Сі Цзіньпіна, то, на думку Фесенка, це наслідок закликів самого Зеленського, а також – президента Франції Еммануеля Макрона, коли останній перебував з візитом у Пекіні.  

“На ці заклики Сі Цзіньпін не одразу, але дав згоду на перемовини. Це означає початок більш активної участі Китаю в дипломатичних маневрах навколо мирного врегулювання війни між Україною та Росією. Поки не йдеться про повноцінні переговори, але Китай, так би мовити, зафіксував, що він може бути посередником разом із Францією у відновленні миру в Україні. Вважаю, що офіційний Пекін спілкуватиметься з Росією, а Париж – з Києвом, а ще Китай буде на зв’язку з керівництвом України”, – зазначає Фесенко.

Втім, він додає: це не означає, що Китай буде сприяти офіційному Києву, адже Китай сприймає війну в Україні в контексті свого протистояння із США, а Україну КНР вважає союзником США.

“У Китаї розуміють геополітичні наслідки цієї війни і вони включаються в дипломатичну гру. Будуть намагатися впливати на мирний процес навколо війни в Україні. Подивимося, що з цього вийде, адже деякі вже зараз кажуть, що Китай забезпечить мир. Насправді Китаю невигідна ані перемога України, ані перемога Росії. Їм також невигідно, щоб Росія виграла, але певне послаблення Кремля для Китаю важливе, адже вже сьогодні Росія залежна від Китаю і офіційний Пекін зацікавлений, щоб це продовжувалось. Водночас Україну влаштовує роль Китаю, як мирного посередника. Ілюзій немає, що Китай зробить справедливий мир, але краще нехай Китай буде мирним посередником ніж союзником Росії”, – впевнений Фесенко. 

Своєю чергою Коломієць не схильний ідеалізувати контакти Китаю та України.

“Зеленський, наполягаючи на переговорах із Сі Цзіньпіном, чекає переговорів від Китаю, який є союзником агресора – Росії. Раніше у лідера Китаю не було сенсу контактувати з Україною. Лише після того, як навесні цього року були закріплені усі ключові положення відносин між Путіним та Сі Цзіньпіном, останній дозволив зв’язатись із Зеленським”, – підкреслив Коломієць. 

Резюмуючи перші контакти Китаю та України, Володимир Фесенко підкреслив, що офіційному Києву потрібно діяти вкрай обережно, адже Китай – дуже непроста країна, зважаючи на їхні особливі відносини з Росією і протистояння із США. Тому, на думку Фесенка, Володимир Зеленський має розуміти, що Китай не буде повністю на нашому боці у тому, що стосується війни в Україні.

Подібні

Окупанти вдарили ракетами по житловій забудові у Харкові: вже відомо про загиблих

Зафіксовано три удари по Шевченківському району

Зеленський прокоментував удар РФ по Харкову: немає раціонального пояснення, чому Україні не надають більше ППО

Зміцнення української ППО та прискорення надання Україні F-16 – це зараз “життєво важливі завдання”

Макрон має пʼять варіантів відправки військ в Україну, — Le Figaro

Більшість із них передбачають участь в боях з російськими окупантами

Протягом зими російські окупанти стратили щонайменше 32 українських військовополонених, — ООН

Армія РФ продовжує застосовувати раніше встановлені практики тортур, жорстокого поводження та смертей у полоні