Железняк про звільнення міністрів
Фото: Зал засідань Верховної Ради

Народні депутати вимагають завершити режим одного пленарного засідання Верховної Ради та повернутись до формату класичних пленарних засідань з двома пленарними тижнями, погоджувальною радою та годиною запитань до Уряду, які визначені регламентом парламенту.

Як повідомляє ГО “Чесно”, проєкт постанови №1141 підписали 18 нардепів різних фракцій (Європейська солідарність – 14, Слуга народу – 3, Голос – 1).

“Нещодавно ми стали свідками перших за час повномасштабного вторгнення перенесень засідань ВРУ, відсутності кворуму під час сигнальних голосувань або ж розгляд лише одного питання з порядку денного. Одна з беззаперечних причин, що призвела до таких негативних наслідків, – це режим роботи, в якому парламент працює останні два роки після запровадження воєнного стану і який став чудовим форматом для нардепів-прогульників”, – коментує ситуацію “Чесно”. 

Зазначається, що після введення в Україні воєнного стану порядок діяльності Верховної Ради зазнав значних змін. Серед іншого було суттєво розширено сферу повноважень спікера парламенту та встановлено, що Верховна Рада ІХ скликання в умовах дії воєнного стану працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

“Народні депутати також переконані, що внаслідок цих змін пленарні засідання Верховної Ради де-факто відбуваються в середньому раз-двічі на місяць, що зумовило низку негативних явищ у парламентській роботі: ефективність роботи та суб’єктність парламенту України в ухваленні важливих рішень суттєво знизилася, послаблена дисципліна депутатського корпусу, знижено політичну і правову роль як парламентської коаліції тощо”, – йдеться у повідомленні.

У проєкті постанови нардепи пропонують:

  • верховна Рада ІХ скликання в умовах дії воєнного стану має працювати в режимі пленарних засідань, відповідно до порядку їх проведення, встановленому регламентом;
  • головуючий на засіданні має оголошувати перерву у засіданнях ВРУ з підстав, визначених регламентом, а також у разі оголошення повітряної тривоги. Також, щоб він визначав час і місце їх продовження, а за потреби і спосіб голосування нардепів на ньому, про що повідомляв погоджувальну раду;
  • для здійснення законопроектної роботи скликаються засідання комітетів чи парламентські ТСК, які проводяться невідкладно, у тому числі в режимі відеоконференції, під час перерви у пленарних засіданнях;
  • засідання погоджувальної ради скликаються головуючим, відповідно до регламенту ВРУ. Проект порядку денного готується Апаратом Ради та подається для розгляду та схвалення погоджувальною радою, як правило, не пізніш як за п’ять днів до дня її засідання;
  • пленарне засідання ВРУ переривається головуючим на час повітряної тривоги. Головуючий оголошує про відновлення пленарного засідання не пізніше ніж через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги, крім випадку, коли повітряна тривога триває більше трьох годин поспіль;
  • особи, присутні на пленарному засіданні в день його проведення, не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих рішень раніше ніж через годину після закінчення пленарного засідання.

Нині проєкт постанови направлено на розгляд Комітету Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи парламенту.

Читайте також: ГО “Чесно” виявили, що у НАЗК відсутні декларації 11 нардепів: відомі прізвища

Нагадаємо, 14 березня Верховна Рада України вперше за три тижні розглянула лише одне питання – звернення до урядів іноземних держав у звʼязку з майбутніми “президентськими виборами РФ” на тимчасово окупованій українській території. На цьому засідання й завершилося.

28 березня, у Верховній Раді України знову була майже порожня зала. На засідання прийшли лише 109 народних обранців.

Подібні

США дає Україні кредит у $20 млрд по своєму зобовʼязанню у G7: Железняк пояснив, що це означає

Ці гроші “перекриватимуться” доходами від заморожених російських активів

Путін пообіцяв Лукашенку розмістити “Орєшнік” у Білорусі вже наступного року

Цілі для ударів визначатимуть у Мінську

Між Зеленським і Байденом “виникла напруга” через відмову України знизити мобілізаційний вік до 18 років, – The Telegraph

Цю суперечку називають однією з найгостріших між Києвом і Вашингтоном

В Україні зарплата чиновників зросла до 57,5 тис. грн: дані Мінфіну

З початку року в Україні зарплата чиновників зросла до 57,5 тисяч гривень,…