Кабінет міністрів оголосив догани очільнику Київської міської державної адміністрації Віталію Кличку та голові Київської міської військової адміністрації Сергію Попку. Це сталось після масштабних перевірок укриттів у Києві, що не функціонують, як потрібно. Якщо запитати у того ж пересічного киянина, чим відрізняються ці дві структури, що мають майже ідентичні назви, то більшість містян навіть не знайдуть відповіді на це.
Крім цього, не завжди зрозуміло, хто і за що відповідальний у столиці України. І це наочно показала трагедія, що сталась на початку червня у Києві, коли під час чергової російської ракетної атаки на місто через зачинене укриття загинули люди.
Отже, “Політарена” розбиралась, як влаштована адміністративно-політична “кухня” столиці. Допомогли в цьому директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко та голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Київ має унікальний адміністративний поділ
Отже, якщо казати просто, то у Києві усім заправляє Київська міська рада, як і у всіх містах України. Це колективний виборний орган до якого входять 120 депутатів і вони формують стратегію розвитку та розбудови міста, затверджуючи відповідні проєкти рішень. Але якщо в інших містах рішення міської ради виконує її виконавчий комітет, то у столиці ця функція покладена на Київську міську державну адміністрацію (КМДА). Для прикладу, у тому ж Харкові чи Львові немає такої структури.
“Так записано у Конституції України: є 24 області у країні, а міста Київ та Севастополь є суб’єктами держави. Тобто, у цих містах діє державне управління, шляхом утворення міських державних адміністрацій”, – каже Олександр Сергієнко.
Далі – більше. У кожному великому місті України є райони, якими керують районні адміністрації, а їх голів призначає міський голова. У Києві є 10 районів, які підпорядковані районним державним адміністраціям, а їх голів, згідно зі статтею 11 Закону “Про столицю України – місто-герой Київ”, призначає і звільняє президент України.
Тобто, виходить ситуація, що міський голова столиці не може призначати чи звільняти голів районів, як це відбувається в інших великих містах країни. Звідси і випливає те, що коли в якомусь районі столиці щось трапляється, то відбувається перекладання відповідальності: голова РДА звинувачує мера або навпаки. Уявімо, що в тому ж Харкові, якщо голова районної адміністрації не виконує вказівки міського голови, то мер може його звільнити, а у Києві очільник міста не має таких повноважень, і тому за великим рахунком не може впливати на голів районів.
За словами Ігоря Коліушка, так відбувається через неприродню ситуацію: поєднання функцій виборного мера і голови КМДА.
“Голови районних державних адміністрацій Києва призначаються президентом за поданням Кабміну. Тому фактично виборний мер не має взагалі ніякого відношення до призначення голів районі столиці. Тож маємо таке двовладдя у місті”, – каже він.
Крім цього, згідно зі статтею 16 того ж Закону “Про столицю України – місто-герой Київ”, перший заступник та заступники голови КМДА, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням з президентом України та Кабінетом міністрів України.
Тобто і в цьому випадку очільник Києва не може повноцінно впливати на своїх заступників, як це можуть робити мери інших великих міст, де міський голова подає кандидатури своїх заступників на розгляд міської ради і вже депутати цієї міськради затверджують їх.
Чи потрібне відновлення районних рад у Києві
Якщо враховувати усе, що написано вище, то складається ситуація, що міський голова Києва взагалі не може на щось впливати. Хоча це не зовсім так. До 2010 року у Києві існували районні ради, які були ліквідовані владою тодішнього президента Віктора Януковича. В Закон “Про столицю України” внесені зміни, що надають право Київраді самостійно створювати чи не створювати районні ради у місті. Тоді ж Київська міська рада ухвалила рішення про ліквідацію районних рад у столиці.
Після Революції гідності, коли у 2014 році у Києві мером обрався Кличко, він обіцяв відновити районні ради, мовляв, це зміцнить місцеве самоврядування. Тим більше, що в цьому випадку очільнику столиці вже не може дати вказівки ані президент, ані Кабмін – згідно з законом, рішення про створення райрад приймає Київська міська рада, яку фактично повністю контролює мер Кличко. Проте, досі районні ради не відновлені.
“Може бути модель управління містом і з районними радами, і без них. Створення райрад завжди породжує конфлікти в погляді на те, якою може бути стратегія міста щодо, наприклад, забудови чи транспортної інфраструктури. А чому не створили районні ради, як це обіцяв Кличко, то це потрібно питати у Київської міської ради, яка б і мала це ініціювати”, – каже Ігор Коліушко.
Тим більше у статті 11 Закону “Про столицю України – місто-герой Київ” вказано, що у разі утворення райрад на посаду голови районної в місті Києві державної адміністрації президент України має призначати особу, яка обрана головою районної у місті Києві ради.
Тобто кияни у разі повернення райрад могли б впливати на те, хто керуватиме столичними районами, де вони проживають. Але райрад досі немає, а тому президент може призначити посади голів РДА “своїх людей”, як це і відбувається зараз.
Ігрища навколо посади голови КМДА
Вже не перший рік точаться шалені баталії щодо посади голови Київської міської державної адміністрації – виконавчого органу Київської міської ради. Знову ж таки звертаємось до Закону “Про столицю України – місто-герой Київ”, де у статті 10-1 вказано, що голова КМДА призначається президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 118 Конституції, голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади президентом України за поданням Кабміну.
Саме в цьому і криється уся проблема, адже дійсно голову КМДА, яким наразі є міський голова Києва Віталій Кличко, призначає саме президент держави. Тобто, на перший погляд складається враження, що очільник країни може призначати головою КМДА будь-кого і це не обов’язково має бути обраний киянам міський голова. Проте, це не зовсім так.
“Ця суперечність кого потрібно призначати головою КМДА була розв’язана Конституційним судом ще у 2003 році, у рішенню якого чітко визначено, що головою КМДА може бути призначений виключно особа, обрана киянами Київським міським головою”, – каже Олександр Сергієнко.
Він додає, що у 2010 році тодішній президент Янукович порушив Конституцію, призначивши Олександра Попова головою КМДА в той час, коли законно обраним міським головою Києва був Леонід Черновецький, і саме до 2010 року він був також головою КМДА.
У свою чергу Ігор Коліушко вважає, що наразі усі ці розмови про можливе усунення Віталія Кличка з посади голови КМДА мають виключно політичний характер. Мовляв, Офіс президента і очільник Києва остаточно пересварилися і не бачать мирного співіснування.
“Тому вигадуються різні варіанти, як можна усунути Кличка. Якби була якась правова чи законодавча підстава “зняти” голову КМДА, то це вже давно реалізували б. Зараз незаконно звільняти Кличка з цієї посади, адже поки не внесені зміни в Закон “Про столицю України – місто-герой Київ”, обраний киянами мер має бути і головою КМДА. Але я вважаю, що це неправильно. Виборний міський голова мав би бути керівником місцевого самоврядування, а КМДА – виключно наглядовим органом, який від імені держави здійснював би якісь повноваження. Але і центральна влада не хоче такого закону, і сам Кличко теж не хоче, адже вбачає в ньому якусь загрозу для себе. Хоча такий закон поставив би усе на свої місця”, – вважає Ігор Коліушко.
У 2019-2021 роках у Раді були спроби ухвалити новий Закон “Про столицю”, в якому прописувалось, що Київський міський голова буде очолювати Київський магістрат – виконавчий орган Київської міської ради, головувати на засіданнях Київської міської ради, а голова КМДА здійснюватиме нагляд за додержанням Конституції і законів органами місцевого самоврядування. Були навіть напрацювання у законопроєкті, що КМДА не може очолювати Київський міський голова. Втім новий Закон “Про столицю” досі так і не прийняли.
Початок повномасштабної війни ще більше заплутав ситуацію у Києві
Отже, бачимо, що стосовно органів керівництва у Києві усе дуже суттєво відрізняється від інших великих міст України, де усе цілком зрозуміло, адже міський голова за підтримки міської ради фактично формує усю вертикаль влади у місті. У Києві міський голова має рахуватися з центральною владою, адже саме вона призначає тих самих голів районних державних адміністрацій та й впливає на призначення заступників голови КМДА.
До того ж ще більше ситуація стала заплутаною з початком повномасштабної війни в України, коли у столиці було створено ще й Київську міську військову адміністрацію, яку нині очолює кадровий військовий, генерал-полковник Сергій Попко.
Знову ж таки, начальника КМВА призначає президент України. Наприклад, в указі Володимира Зеленського від 24 жовтня 2022 року про призначення Попка вказано, що він сприятиме зміцненню оборони й безпеки столиці. Та й на офіційному порталі Києва вказано, що основні завдання військової адміністрації: готувати місто до оборони, забезпечувати громадський порядок та безпеку цивільного населення, здійснювати контроль правового режиму воєнного стану та забезпечувати життєдіяльність міста. До речі, у тому ж фактично прифронтовому Харкові немає міської військової адміністрації.
“Основний мотив створення КМВА у столиці – недовіра до Кличка з боку центральної влади. Тому і створили альтернативну структуру. Закон про правовий режим військового стану ніби дав таку можливість. Але як мають співіснувати КМДА і КМВА – це проблема. З одного боку дійсно усі питання безпеки – це питання держави і військових адміністрацій, що створені в період воєнного стану. Військові міські адміністрації мають цілу низку безпекових повноважень. Інтерес центральної влади тут зрозумілий – вони перекладають виконання цих функцій на місцеві бюджети”, – резюмував Ігор Коліушко.
Зрештою, рано чи пізно доведеться вирішувати питання щодо того, хто і за що відповідальний у Києві, адже в інших великих містах країни таких проблем немає.
