Майже половина українців вважає, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень. Згідно з соцопитуванням, найбільшим є вплив на парламент та уряд.
Про це повідомляє рух “Чесно”.
“Опитування наочно демонструє запит суспільства на підвищення відкритості роботи Офісу президента. Адже повний перелік посадових осіб ОП, їхні біографії та діяльність залишаються невідомими для громадян. Люди, які формують державну політику в умовах війни, виступають спікерами влади та репрезентують державу на міжнародній арені, чомусь переважно мають статус позаштатних радників і не подають декларації”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з результатами опитування, українці вважають, що представники ОП перевищують свої повноваження, впливаючи на парламент і уряд, а отже й на законодавство. Таку відповідь дали понад 50% респондентів. Однак близько 25% не погоджуються з цією тезою, а ще близько 20% не мають відповіді.
Регіональні відмінності у цьому питанні також частково присутні. Мешканці західних регіонів майже на 20% частіше вважають, що ОП впливає на рішення як парламенту, так і уряду з перевищенням повноважень. У цих регіонах найменший відсоток громадян, що не мають відповіді на це питання.
Українці вважають, що ОП перевищує свої повноваження у взаємодії з правоохоронними, а також антикорупційними та судовими органами. Близько 47% громадян переконані, що Офіс президента впливає на роботу органів правосуддя з перевищенням своїх повноважень. З іншого боку, близько 30% українців не згодні з цією тезою, а ще близько 23% не мають відповіді.
“Близько половини громадян вважають, що ОП впливає на правоохоронців та суди, адже приклади таких справ ми маємо. Журналісти неодноразово писали про діяльність іншого заступника керівника ОП Олега Татарова, який курує роботу правоохоронних органів. Зокрема, за даними розслідування “Радіо Свобода”, він впливав на конкурс з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури”, – додають аналітики.
Згідно з результатами дослідження, найменший відсоток тих, хто погоджується з тезою про надмірний вплив ОП на судову гілку влади, має південь країни. Там цей показник складає 34,3% мешканців. Дещо більше, а саме 44%, це мешканці сходу та центру України. Найвищий показник має захід, адже там з цією тезою згодні понад 60% людей.
“З іншого боку, обов’язки та повноваження заступників і радників у штаті ОП настільки розмиті, що незрозуміло, за що саме вони відповідають, які їхні компетенції та напрямки діяльності. Тому цілком справедливою є вимога громадськості, аби радники та помічники ОП, які напряму чи опосередковано формують державну політику, декларували свої статки, а антикорупційні органи та ЗМІ могли б перевірити динаміку. З цією тезою згодна переважна більшість українців. Як показують результати репрезентативного дослідження, 56% громадян повністю погоджуються з тезою, що співробітники та радники Офісу президента повинні подавати електронні декларації. Скоріше погоджуються з цією тезою ще 21,7% громадян. Отже, загалом 78% українців виступають за запровадження декларування для діячів ОП. Не згодні та скоріше не згодні з цією тезою лише 9,3% українців. А ще 12,9% не мають відповіді”, – додали у “Чесно”.
У цьому питанні регіональних відмінностей значно менше. Позиція регіонів майже одностайна. Жителі центральних регіонів України трохи рідше висловлюються за обов’язок електронного декларування для діячів ОП. Тут вищий відсоток й тих, хто не згодний або не визначився.
“Тенденція очевидна – українці мають запит на підвищення відкритості роботи ОП, зокрема в темі персональної відкритості особистостей та біографій діячів. Адже навіть отримавши повний перелік знайти про них інформацію у відкритому доступі не вдається. Рух “Чесно” вже аналізував структуру ОП та перелік його позаштатних діячів. Як виявилося, станом на початок жовтня 2023 року у підпорядкуванні Андрія Єрмака як керівника Офісу президента є 58 людей – 10 заступників, 7 радників, 18 радників поза штатом, ще 14 радників його заступників, радників самого Офісу президента та керівниця Апарату. Значна частина з них є невідомою для суспільства. Щобільше, дізнатися, чому ж саме ці діячі отримали статус радника та доступ до роботи Офісу президента, взагалі майже неможливо”, – додають у повідомленні аналітики.
Зазначається, що відсутність законодавчого закріплення та регулювання робить цих людей “невидимими” для суспільства. Адже те, які ж саме обов’язки мають помічники та радники, до якої інформації мають доступ та чи впливають на рішення, невідомо. З цих же причин незрозуміло й те, чи впливають діячі ОП на парламент, уряд, правоохоронні та судові органи. Та, як показують результати дослідження, українці відчувають цей вплив і вважають його надмірним.
“За умови закритості та відсутності інформування громадян про жодну відповідальність не йдеться. А такий стан справ є неприпустимим у ситуації з діячами, які мають вплив на державну політику України. Особливо гостро це питання постає в умовах війни та значних безпекових ризиків. Робота Офісу президента має бути відкритою, а повноваження діячів ОП законодавчо визначені та зрозумілі для громадян. Підстави призначення саме цих людей на посади, що дозволяють отримувати доступ до інформації або впливати на прийняття рішень, мають бути публічними. Лише за таких умов стане можливим зменшення невдоволення українців діяльністю влади та повернення до стану згуртованості та спільної боротьби з ворогом”, – наголосили соціологи.
Нагадаємо, також переважна більшість українців віднеслись би негативно до відставки Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Наразі так вважають 72% респондентів.
