Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна. Він назвав двомовність “мовною шизофренією”.
Про це йдеться в його інтерв’ю для видання “Українська правда. Життя”.
“Закон укладений так, щоб окремі статті набували чинності з певним відтермінуванням. Скажімо, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. А в сфері культури ще пізніше. Так само зміни й до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачається штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом й, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу”, – наголосив він.
Кремінь додав, що виконання вимог закону про мову, який працює вже шостий рік поспіль, переважно дотримуються. Адже значних системних порушень наразі немає. За його словами, наразі рівень політичної підтримки української мови “неймовірно високий”.
Водночас посадовець зазначив, що диглосія в нинішньому мовному просторі означає російсько-українську двомовність, де в пріоритет ставиться російська. А саме: в домашньому спілкуванні, соціальних мережах та спробах захистити себе, як носія і мовця російської мови, в окремих сферах суспільного життя.
“Це приблизно те саме, що було в ХХ столітті, коли українська мова асоціювалася з мовою села та невисокої культури, а російська мова – начебто мова імперії, влади і культури. Водночас ця двомовність тягне за собою такий феномен у соціолінгвістиці, як мовна шизофренія. Тобто коли одночасне застосування кількох мов із невизначеним пріоритетом української, як державної, тягне за собою шизофренію в поведінці та ставленні до національних інтересів”, – наголосив він.
Він переконаний, що p двомовністю треба боротися. Зокрема, посиленням присутності української мови. Наприклад, якщо це стосується закладів освіти – то мають бути кадрові перестановки та заміна директорів. А якщо університетів – дострокове розірвання контрактів з ректорами. Що стосується малого і середнього бізнесу – елементарна відмова.
Також видання “Уніан” з’ясувало, що його батько – Дмитро Кремень, працював учителем української та російської мов в одній зі шкіл на Миколаївщині. Працював за направленням вчителем української мови та літератури, а також російської мови та літератури у Казанківській середній школі №2 протягом 1975-1977 років.
Нагадаємо, нещодавно повідомлялося, що в Івано-Франківську можуть з’явитися мовні інспектори. Вони стежитимуть за тим, щоб українська мова залишалася основною у місті.
