Командира батальйону 46-ї десантно-штурмової бригади Анатолія з позивним “Купол” понижують у посаді через його інтерв’ю The Washington Post, де він наголошує на необхідності покращувати підготовку мобілізованих солдат.
Про це розповів журналіст Юрій Бутусов, також це підтвердила шеф-редакторка українського бюро “The Washington Post” Ізабель Хуршудян у Twitter.
За інформацією УП, рішення щодо пониження “Купола” в посаді було ухвалене командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ, тобто генерал-майором Максимом Миргородським. У відповідь на такий крок “Купол” написав рапорт на звільнення.
“І покарання його у вигляді зняття з посади, це в першу чергу покарання особового складу, який вірою і правдою і ціною власного життя та здоров‘я починаючи зі звільнення Півдня України, а потім і Бахмуту, Кліщіївки та Соледару, виконував основну задачу, звільнення окупованих територій та захист народу, якому присягав! Анатолій Анатолійович маю за честь сказати, що захищав свій народ під Вашим командуванням!”, – написав боєць ЗСУ Олександр Погребиський.
Ветеран АТО/ООС військовий Володимир Шевченко прогнозує, що звільнення “Купола” призведе до тяжких наслідків і деморалізує ЗСУ.
“Головний з наслідків буде демотивація війська. Професійної та інтелектуальної його частини. Ці люди не бидло, без права голосу. Вони вибороли своє право на експертну оцінку та думку кров’ю, потом та роками війни. І немає іншого, більш вдалого, часу для її озвучення, ніж зараз – під час цієї війни. Бо інакше ми її програємо. Без цієї експертної думки ми її програємо. Так. Перемога ніхрєна не очевидна. І ми не на фінішній прямій. І в нас не все добре. Демотивація та відтік кадрів. Якщо суспільство проковтне це, якщо армія проковтне це, велика кількість військових профі пошле все під три чорти та будь-якими методами піде з армії. Хвороб, щоб списатись, в кожного з них за ці роки вистачить на роту. З третього батальйону точно піде значна частина досвідченого особового складу. Я б сам пішов, якби з моїм комбатом вчинили так само. Бо особовий склад надихає не президент. Армії пофігу на президента. Взагалі. Зовсім. Абсолютно”, – зазначив Шевченко.
Він підкреслив, що “армію надихають ті, що лишаються вдома, позаду, та ті, що ведуть вперед – командири. Комбати, ротні, взводні, сержанти”.
Що сказав Купол в інтерв’ю The Washington Post
“Найцінніше на війні — це бойовий досвід”, — сказав The Washington Post командир батальйону 46-ї десантно-штурмової бригади, який, згідно з українським військовим протоколом, упізнається лише за позивним “Купол”. “Солдат, який пережив пів року у бойових діях, і солдат, який прийшов з полігону, — це два різні солдати. Це небо і земля”.
“А солдатів з бойовим досвідом одиниці”, – додав Купол. “На жаль, усі вони вже загинули або поранені”. Купол сказав, що він висловлюється в надії забезпечити кращу підготовку українських сил з Вашингтона, і що він сподівається, що українські війська, які стримуються для майбутнього контрнаступу, матимуть більше успіху, ніж недосвідчені солдати, якими зараз комплектують фронт під його командуванням.
“Завжди є віра в диво”, — сказав він. “Або це буде різанина і трупи, або це буде професійний контрнаступ. Є два варіанти. Контрнаступ буде в будь-якому випадку”.
Купол, який погодився на фотографію та сказав, що розуміє, що може отримати особистий удар за відверту оцінку, описав, як йшов у бій із новопризваними солдатами, які ніколи не кидали гранати, які охоче залишали свої позиції під обстрілом і яким бракувало впевненості. у поводженні з вогнепальною зброєю.
Його підрозділ відійшов із Соледара на сході України взимку після того, як був оточений російськими військами, які згодом захопили місто. Купол згадав, як сотні українських військових у підрозділах, які воювали разом з його батальйоном, просто залишили свої позиції, навіть коли бійці російського угруповання найманців Вагнера просувалися попереду.
Після року війни підполковник Купол сказав, що його батальйон не впізнати. З приблизно 500 солдатів приблизно 100 були вбиті в бою та ще 400 поранені, що призвело до повної втрати. Купол сказав, що він єдиний військовий професіонал у батальйоні, і він описав боротьбу, пов’язану з керівництвом підрозділом, що складається виключно з недосвідчених військ.
“Я отримую 100 нових солдатів”, — сказав Купол. “Вони не дають мені часу, щоб їх підготувати. Вони кажуть: “Візьміть їх у бій”. Вони просто кидають все і тікають. Це воно. Ви розумієте чому? Бо солдат не стріляє. Я запитую його чому, а він каже: “Я боюся звуку пострілу”. І чомусь ніколи не кидав гранату. … Нам потрібні інструктори НАТО в усіх наших навчальних центрах, а наших інструкторів потрібно відправити туди, в окопи. Тому що вони не впоралися зі своїм завданням”.
Анатолій Купол: що про нього відомо
Анатолій “Купол”, або Анатолій Анатоліч, як його називають побратими, – досвічений військовий. На фронті з 2014 року. У 2016 році “Купол” був заступником командира другого батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади.
Військовий Олександр Погребиський підкреслює, що “Анатолій Анатоліч це командир з великої літери, який ніколи не женеться за славою та не кладе людей на цьому шляху”.
“Коли я служив в 95 (батальоні – ред.), він був моїм замкомбата, і тоді він завоював славу “бога конвоїв”, не тому що він її прагнув, а тому, що виконував поставлені задачі зберігаючи особовий склад. Командир який має абсолютний авторитет в батальйоні, командир якого завжди недооцінювали, напевно через вищеописані мною якості. Коли Анатоліч, подзвонив мені і сказав, що він формує батальйон в мене сумніву не було у тому, що саме під його командуванням я піду воювати.
Я з 2015 року жодного разу не чув і не бачив, щоб він кричав на особовий склад або принижував когось, навпаки з повагою до кожного бійця!”, – написав Погребиський.
Військовий ЗСУ, “кіборг”, який воював у Донецькому аеропорту, Валерій Логінов так висловлювався про “Купола”: “Понад 200 конвоїв. І втрат немає. Траплялися підриви, обстріли, проходили мінні заготівлі. все було. Не було тільки втрат! Купол – людина високого професіоналізму та такої ж скромності. Але для мене найголовніша якість – це його турбота про хлопців. Напевно, тому в Толі я найбільше ціную це вміння – думати про інших. Про те, щоб кожен довірений тобі чийсь син залишився живим. Це найголовніше завдання для командира і в бою та в тилу. Впевнений, не лише для мене “Купол” – Герой. До моєї думки приєднаються сотні хлопців, сотні матерів, сини яких живі сьогодні, бо є такий Толя Купол – Бог конвоїв”.
19 вересня 2015 року Анатолій “Купол” був удостоєний звання “Народний Герой України” та нагороджений першою недержавною нагородою – орденом “Народний Герой України”.
