Андрій Магера
Фото: Андрій Магера/Facebook

Ексзаступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера прокоментував можливість проведення виборів в Україні під час дії воєнного стану і обгрунтував юридично, чому цей процес наразі здійснити неможливо.

Про це Магера написав у своєму Facebook.

“Останнім часом мені трапляється читати, що “Конституція не забороняє проводити вибори під час дії воєнного стану”. При цьому посилаються на статтю 5 Конституції, за якою носієм суверенітет і єдиним джерелом влади в Україні є народ, а також про те, що ніхто не може узурпувати владу. Чи так це насправді відносно виборів? Можливо, повторюся, але спробую донести свою позицію”, – пише Магера.

Він вважає, що узурпація влади “це однозначно дія, яка суперечить встановленому конституційному порядку”. Стаття 5, на яку у цій ситуації посилаються, це не “річ у собі”. Ці положення перебувають у системному правовому звʼязку з усіма іншими статтями Конституції.

“Неможливо тлумачити будь-яку конституційну норму у спосіб, який нівелює приписи іншого конституційного положення. Інакше саме тлумачення втрачає сенс”, – наголошує Магера.

Читайте також: Сенатор-республіканець Грем вважає, що вибори в Україні мають відбутися навіть в умовах війни

Він нагадав, що стаття 71 Конституції структурно складається з двох частин: перша частина перелічує пʼять основоположних принципів виборчого права – загального, рівного, прямого, таємного, вільних виборів; друга – додатково акцентує увагу на такому елементі принципу вільних виборів як “гарантія вільного волевиявлення виборців”.

“І це не випадково зроблено конституцієдавцем. Про які гарантії дотримання принципу вільних виборів ми можемо говорити, якщо під час дії воєнного стану “незахищеними” є статті 33 (право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання), 34 (право на свободу думки і слова), 36 (право на свободу діяльності політичних партій), 39 (право на мирні зібрання)?”, – зазначає Магера.

Він також вказує, що всі пʼять конституційних принципів виборчого права “є спільними для усіх без винятку типів виборів в Україні” (парламентських, президентських, місцевих).

Читайте також: ЗМІ дізналися, якими будуть майбутні вибори: 7% для повернених партійних блоків і закриті списки

“І відсутність схожої за змістом як частини четвертої статті 83 відносно президентських і місцевих виборів відповідно у розділах V, Х і ХІ Конституції не означає, що під час воєнного стану парламентські вибори проводити заборонено, а інші типи можна. Простіше кажучи, право обирати Президента і бути обраним Президентом, передбачене у статті 103 Конституції України, є неможливим без дотримання пʼяти конституційних принципів виборчого права, закріплених в статті 71”, – пише юрист.

Те саме стосується і права обирати місцеві представницькі органи влади і право бути обраними до місцевих представницьких органів влади, передбачене у статтях 136 і 141 Конституції України.

Читайте також: В РНБО сказали, за яких умов в Україні відбудуться вибори

“Без сумніву, частину четверту статті 83 Конституції України варто тлумачити лише розширено, беручи до уваги інші конституційні положення. Виборчим процесом можна назвати лише такий процес, етапи і процедури якого ґрунтуються на пʼяти основоположних принципах виборчого права. В іншому разі це лише імітація, яка нічого спільного ні з Конституцією, ні з народовладдям, ні з принципом верховенства права не має”, – підсумував Магера.

Нагадаємо, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що парламентські вибори в Україні потрібно проводити лише після закінчення війни. Мовляв, зараз організувати голосування неможливо.

Однак політтехнолог Сергій Гайдай вважає, що вибори під час воєнного стану показали б, що навіть зараз ми можемо дозволити собі демократію. Мовляв, слід розуміти, що війна значно краще виграється, коли у країні розвинена демократія.

Читайте також: ЗМІ дізналися, якими будуть майбутні вибори: 7% для повернених партійних блоків і закриті списки

Подібні

Парламент готує звільнення низки міністрів: що відомо про кандидатури і терміни

Сьогодні комітети мають погодити звільнення, а потім відбудеться голосування в залі парламенту 

Рада провалила законопроєкт щодо збільшення податків на 30 млрд грн: відправили на доопрацювання

Відомо, що законопроєкт набрав 224 голоси з 226 необхідних

Чалий  назвав “маячнею” створення міністерства для повернення українців

За його словами, це катастрофічне нерозуміння базової політики та інструментів

Рада провалила голосування щодо зняття Безуглої з посади заступниці голови комітету з нацбезпеки, – Железняк

Проголосували 250 нардепів