Минулий тиждень видався гучним на кадрові новини. Передусім завдяки відставці колишнього віце-прем’єр-міністра – міністра з відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова.
У підсумку в Уряді воюючої країни немає:
– міністра аграрної політики;
– міністра молоді і спорту;
– міністра зі справ ветеранів;
– міністра інфраструктури і міністра розвитку територій (якщо це міністерство таки розділять);
– міністра культури і інформаційної політики.
“Політарена” разом із політологом, головою Центру аналізу та стратегії Ігорем Чаленком, спробувала ширше подивитися на цю показову відставку і взагалі процеси, що відбуваються у Кабміні.
Не виправдав очікувань центру і регіонів
Те, що рішення про відставку Кубракова є політичним, сумнівів, схоже, нема ні в кого. Надто теплими були його стосунки із Володимиром Зеленським в період розквіту “Великого будівництва”, надто показовою – негативна інформкампанія, яка супроводжує звільнення. І в цьому вирі різних посилів хочеться хоча б приблизно визначитися, в чому Кубраков для Банкової був добрий, а в чому – не дуже.
Як вважає Ігор Чаленко, віцепрем’єру добре вдавалася робота за лінією інфраструктури. Це і керівництво “Укравтодором”, і Міністерством інфраструктури, і врешті об’єднаним Мінвідновлення. Щоправда, в останньому, знову ж таки, увага зосереджувалася на те, що стосувалося саме інфраструктури. А от з регіональною політикою не склалося. І це ексміністру, коли видалася нагода, пригадали.
“Найбільша проблема Кубракова – він потрапив у пастку об’єднаного міністерства. Його командна не змогла нормально перемкнутися на питання регіональної політики. Можна зрозуміти, що йде війна, з регіональною політикою зараз об’єктивно складно, а з погляду децентралізації потрібні нові підходи, нові бачення. Є питання повноважень у нових умовах, фінансування – там багато нюансів. Але місцева влада в регіонах відчувала себе покинутою. І це фактично переадресовувалося на Кубракова”, – каже експерт.
Відкинув тінь на віце-прем’єра і скандальний містобудівний закон 5655, ухвалений Верховною Радою ще у грудні 2022-го і досі не підписаний президентом. Але головними, скоріше за все, стали саме розбіжності з ОП і активне спілкування із західними партнерами. Адже це питання підпорядкування, за яким Банкова стежить дуже ревно. Західні партнери, доречі, відставкою Кубракова були дуже засмучені.
Наприклад, німецька міністерка Свенья Шульце 16 годин їхала у Київ літаком, автомобілем і потягом, щоб зустрітися з Кубраковим, але його звільнили з посади. Її про це не попередили.
Разом із Шульце він, власне, мав підготувати таку важливу для України реконструкційну конференцію 11-12 червня в Берліні. Вона відреагувала розчаровано: “Це справді не гарна новина”, – пише видання.
Шульце сказала, що вважає відставку Кубракова “особисто дуже і дуже сумною новиною”. Вона додала, що перш за все, Кубраков був дуже відданий боротьбі з корупцією і досяг успіху: “І ми разом з ним просували багато проектів”.
Які шанси у Кубракова на повернення в уряд
Чаленко не впевнений, що питання участі Кубракова в уряді Шмигаля вже закрите, хоча у соцмережах та ЗМІ і пройшла інформація, що повертати його не будуть.
“Скоріш за все, на нього зараз будуть активно лити негатив, щоб підготувати рішення про не перепризначення на міністра інфраструктури. Але можливості його повернення на очільництво міністерством все-таки лишається. Першим дзвіночком стала ситуація із міністеркою Шульце, яка відкоментувала, що 16 годин їхала на зустріч з Кубраковим, а його в цей час звільнили, і це не добре. Вона високо його оцінила, і подібні заяви підкріплюють можливості Кубракова на повернення”, – вважає Чаленко.
Також він звертає увагу, що призначення на новостворене Мінінфраструктури першої віце-прем’єрки – міністерки економіки Юлії Свириденко, яку пророчили на місце Кубракова, може бути для неї де-факто пониженням, адже початково йшлося про об’єднане міністерство. Тож питання, хто очолить Мінінфраструктури, лишається. А це ще один аргумент у скарбничку на користь того, що Кубраков, який вже довів свою ефективність на посаді, теоретично таки може повернутися.
Кабмін Шмигаля і кадрова криза
Проблеми з кадрами у Кабміні помітні і без Кубракова. Без очільників – лише з тимчасовими виконувачами обов’язків – лишаються міністерства молоді і спорту, культури та інформполітики, ветеранів. Нині до них приєдналися Мінагро, а також, після розділення – Мінінфрастуктури та Мінргегіон (які в них будуть офіційні назви поки не відомо). Вже шість відомств. За таких умов повстає питання, чи не виникла в уряді як не управлінська, так щонайменше кадрова криза.
Співбесідник “Політарени” обережний в оцінках. Про урядову кризу загалом, на його думку, говорити нема підстав. А от про певну кризу виконавчої ланки – можна. Через різні чинники, вплив яких зараз акумулювався в певні проблеми.
“Можливо, реформа уряду на певний період дійсно дасть можливість продовжити нормальну роботу, – розмірковує Чаленко. – Але є системні питання – робота державної служби, невдоволення реформою щодо ПЕПів, коли вас контролюють з третього до п’ятого коліна тощо. Знову ж таки, ярлик вічного корупціонера. Багато кому це не подобається, люди не хочуть йти з бізнесу на державну службу. Багато питань”.
Загалом же перед Кабміном зараз стоїть складне завдання переформатування уряду, причому зі зниженням кількості міністерств і скороченням персоналу на третину. З одного боку – потреба оптимізувати держапарат (а цьому сприяє укрупнення міністерств), з іншого – питання підвищення ефективності (з чим об’єднані міністерства не пораються, адже якась зі сфер може лишитися без належної уваги).
Виходом з цієї організаційної “виделки”, на думку експерта, може бути створення агенцій та окремих служб, які потребують менше апаратної підтримки.
“Тут має бути дуже якісний аналіз, щоб не повторити вже втретє помилку, коли об’єднуємо механічно, але немає розуміння, як воно все буде працювати”, – зазначає політолог.
Загалом же нинішня ситуація в урядом цікава ще й з міркувань подальшої політичної стабілізації – хоча питання легітимності президента вже зняте з інформаційного порядку денного, але качати цього “човна” ще намагатимуться. І опція відновлення політичної рівноваги через оптимізацію уряду поки що не використана.
Звільнення занадто самостійно віцепрем’єра: очікуване і несподіване
Про кадрові зміни у Кабміні говорилося давно. Як і про те, що Олександр Кубраков, цей магістр Великого будівництва, втратить своє крісло, оскільки втратив довіру Банкової. Мовляв, став надто самостійним, не дотримується “командної “субординації (під якою слід розуміти вказівки Офісу Президента). А крім того, користується заступництвом американців, з яким у віце прем’єра склалися не тільки робочі, а й досить довірчі стосунки.
Словом, ненадійний кадр. Недоговороздатний. Чого тільки варта чи то відмова йти на посаду міністра оборони замість Олексія Резнікова, чи то навпаки – зависокі вимоги, висунуті при обговоренні цього призначення, серед яких – збереження контролю за грошовитим Мінінфраструктури. Або історія зі здачею в НАБУ двох персон, одною з яких був нардеп-“замайбах” Сергій Лабазюк, за спробу дати Кубракову хабаря – і саме вона згадалася, коли на “телеграм-каналах”, ототожнюваних з ОП, Кубракова почали звинувачувати у провалі роботи й ображено обзивати “крадієм”, “стукачем” і “крисою”.
Зрозуміло, що Кубраков про свої перспективи знав куди краще, ніж на рівні чуток. Та й обвинувачувальну піар-кампанію перед відставкою, в рамках якої йому закинули руйнування Трипільської ТЕС – мовляв, не потурбувався про захист. Але йти міністр все одно відмовився. Тому був прибраний показово – через голосування Верховної Ради, у якої на цю “потрібну” справу навіть знайшлися голоси. На прощання Кубраков написав у себе у “Фейсбуці”, що керівництво фракції і прем’єр рішення не обговорювали, “за підтримки президента Володимира Зеленського нам вдалося запустити низку важливих ініціатив та проєктів” і що “кожен ухвалює рішення відповідно до своїх переконань й несе за це відповідальність”.
Для повноти картини слід згадати, що об’єднане Міністерство інфраструктури та розвитку громад створювалося свого часу спеціально під Кубракова.
Також слід зазначити, що разом із Кубраковим звільнили ще міністра аграрної політики та продовольства Миколу Сольського, але з ним якраз все зрозуміло: Сольський ходить під підозрою про розкрадання державних земель і сам написав заяву про звільнення.
Кого ще можуть звільнити та хто буде замість Кубракова
Попри те, що списувати Кубракова з рахунків ще зарано, є підстави вважати, що бачити його на чолі нового-старого Мініфраструктури у Єрмака-Зеленського не бажають. Серед ймовірних претендентів на посаду називають Юлію Свириденко, також віце-прем’єрку та міністерку економіки.
Додамо, що поки що відбулися не всі зміни, прогнози яких зливалися в ЗМІ раніше. Зокрема Главком повідомляв про можливе звільнення “парасолькової” віцепрем’єрки – міністерки з питань реінтеграції ТОТ Ірини Верещук. МЗС замість Дмитра Кулеби може очолити його заступник, попередньо переведений з ОП, Андрій Сибіга.
Що ж стосується Міністерства регіонполітики, то на його очільництво називають кілька кандидатур: і колишнього керівника Олексія Чернишова, і його екзсаступника В’ячеслава Негоду, і профільного заступник Єрмака Олексію Кулебу, і навіть голову комітету ВР з питань місцевого самоврядування Віталія Безгіна.
