Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицьки прокоментував зв’язки з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем, якого звинувачують у махінаціях із закупівлями для ЗСУ та спробі дати хабар ДБР.
Про це Козицький на своїй сторінці у соцмережі Facebook також прокоментував фото з Гринкевичем, яке шириться мережею.
“Соціальними мережами ширяться дописи з критикою львівського підприємця Ігоря Гринкевича щодо його можливої протиправної діяльності на тендерах з Міністерством оборони України. При цьому часто використовують саме цю фотографію, на якій я, очільник Львівської обласної ради Юрій Холод та Ігор Гринкевич, де ми у ЛОВА підписуємо меморандум про співпрацю. Зважаючи на це, вирішив прояснити декілька важливих моментів”, – зазначив Козицький.
Посадовець запевнив, що він та Львівська обласна військова адміністрація “не мають жодного відношення до можливої протиправної діяльності Гринкевича на закупівлях Міноборони”. За його словами, якщо така діяльність й мала місце, то правоохоронні органи та суд мають дати правову оцінку йому та всім тим особам, які із ним співпрацювали.
“Офіційно заявляю: як начальник Львівської ОВА я не знайомив Ігоря Гринкевича з посадовими особами МОУ і жодним чином не сприяв його співпраці з Міноборони. З Гринкевичем я зустрічався лише три рази, а фотографію, яку активно зараз використовують у соцмережах, зробили під час підписання тристороннього меморандуму між Львівською ОВА та БО “Благодійний фонд “HOPE.UA”, представником якого є саме він, та Львівською облрадою. Ця інформація відкрита і ви легко можете знайти новину про подію”, – наголосив Козицький.
Він також додав, що кілька компаній Гриневича ще з 2012 року працювали у Львівській області. Тому більшість з-понад 15 підрядів він отримав до приходу Козицького, тобто до 2020 року. До цього часу щодо компаній Гринкевича порушили два кримінальних провадження. В одному випадку були заактовані роботи, яких не зробили, а в іншому – не в повному обсязі поставлене обладнання.
“Тепер щодо підписаних угод з компаніями Гринкевича вже за моєї каденції – їх було три. Перша – школа-довгобуд у селищі Гірник, розпорядження про реконструкцію якої прийняли ще у далекому 2016 році. Договір з компанією Гринкевича підписали у 2022 році. Попередній підрядник, якого обрали ще до мого приходу у ЛОВА, актував роботи, які по факту не були виконані. Друга – школа-довгобуд у селі Черниця, реконструкцію якої почали ще у 2008 році. Угоду з компанією Гринкевича підписали минулого року. За 3,8 мільйона гривень замінили вікна та частково утеплили перекриття горища, щоб коробка будівлі банально не руйнувалася. А третя – будівництво центру безпеки громадян у селі Східниця. Попередня компанія не встигала з термінами будівництва і тому ми минулого року змінили її на компанію Гринкевича. Плануємо центр відкрити вже цього року. Однак все залежить від фінансування”, – продовжив він.
Наприкінці Козицький наголосив, що якщо Ігор Гринкевич та люди, з якими він співпрацював, винні, то за свою “діяльність” вони мають понести найсуворіше покарання, яке передбачене законом. Адже збагачення на війні – це мародерство. Також голова Львівської ОВА наголосив, що не подавав сина Гринкевича – Романа, на нагородження відзнакою “Золоте серце”.
Нагадаємо, наприкінці грудня 2023 року правоохоронці затримали львівського бізнесмена, який пропонував 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. Джерело у правоохоронних органах підтвердило “Суспільному”, що йдеться про Ігоря Гринкевича – одного з найбільших постачальників Міністерства оборони України. Згодом Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави в розмірі понад 420 мільйонів гривень. Станом на 8 січня підприємець лишається під арештом.
Напередодні історії з хабарем правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для Збройних сил. Компанії Гринкевича виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на суму у понад 1,5 мільярда гривень.
“Під час слідства встановлено, що до виконання оборонних замовлень залучено підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення і зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 мільярда гривень та, відповідно, зриву постачання”, – повідомляла речниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.
Читайте також: В Україні оголосили нову підозру колишнім заступнику та начальнику департаменту Міноборони
