економіка України
Ілюстративне фото

Вже понад рік українська економіка живе коштом платників податків США і ЄС. Пенсії, соціальні виплати, зарплату бюджетникам і чиновникам фактично платять європейці і американці.

“Політарена” поспілкувалася з експертом з питань економіки Володимиром Рябошликом і ексзаступником міністра економіки Валерієм П’ятницьким, щоб з’ясувати чи може так статися, що в якийсь момент міжнародні партнери припинять або скоротять обсяг фінансової допомоги для України.

Скільки західні партнери вже витратили на економіку України

Згідно з останнім макроекономічним та монетарним оглядом Нацбанку, за рік повномасштабної війни з Росією (з 24 лютого і станом на кінець лютого 2023 року) Україна отримала понад 38 млрд доларів міжнародної допомоги. Для порівняння видаткова частина держбюджету України на 2023 рік становить майже 2,6 трильйони гривень, що за нинішнім курсом — понад 60 млрд доларів. У той самий час дефіцит державного бюджету у 2023 році складатиме близько 1,3 трильйони гривень, що за курсом становить понад 30 млрд доларів.

Якщо ж враховувати, що за даними НБУ, цього року Україна планує залучити понад 40 млрд доларів фінансової допомоги від міжнародних партнерів, то виходить що ця сума буде навіть більше ніж дефіцит держбюджету. Звідси висновок: без фіндопомоги ззовні Україна практично не зможе виконати державний бюджет на поточний рік.

У звіті Центру економічних стратегій йдеться, що найбільший внесок до українського держбюджету зробили США, ЄС, Німеччина, Канада, Великобританія. Допомога від цих країн становить третину видатків українського зведеного бюджету-2022, зазначають у ЦЕС.

Прем’єр Денис Шмигаль повідомляв, що з 24 лютого 2022 року США надали Україні 15,5 млрд доларів бюджетної підтримки.

Ця тенденція зберігається і в 2023 році: найбільші донори України це США і ЄС.

Днями заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук заявив, що цього року Україна сподівається отримати від міжнародних партнерів близько 42 млрд доларів фінансової допомоги. І лише 4,6 млрд доларів планується залучити від Міжнародного валютного фонду. Тобто, МВФ за планами керівництва України, має надати лише десяту частину усієї річної фіндопомоги. Хоча були часи, коли ця установа була чи не найбільшим фінансовим донором України.

Допомога чи інвестиція: чим вважати фінансування України

У коментарі “Політарені” експерт з питань економіки Володимир Рябошлик наголосив, що фінансова допомога для України є у вигляді кредитів, а є у вигляді грантів, які нашій державі фактично дарують.

“В ідеалі потрібне поступове заміщення фінансової допомоги на зростаючу економіку України. Таким чином має знижуватися потреба у грантах та кредитах”, – вважає фахівець.   

Своєю чергою колишній заступник міністра економіки України Валерій П’ятницький розповів “Політарені”, що якщо західні партнери допомагають фінансово, то це потрібно розцінювати, як своєрідні інвестиції в економіку нашої держави.

“Якщо західні країни чи міжнародні організації вкладають рік, два, три, десять, то це робиться для того, щоб будувати нашу економіку. Далі має бути нормальна, функціонуючу економіка України. Але є одна умова – війна має закінчитися”, – наголошує колишній урядовець.

Обидва фахівці переконані, що Україна й надалі продовжить отримувати фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Своєю чергою Володимир Рябошлик окремо підкреслив, що припинення чи зниження рівня цієї допомоги може статися лише у віддаленій перспективі, але не найближчими роками.

Як Україна віддаватиме кредити

Звісно, постає логічне питання: коли і яким чином повертати кредити, які зараз надають Україні? Адже за даними Нацбанку, обсяг валового зовнішнього боргу України станом на кінець 2022 року складав понад 130 млрд доларів, а це як кілька річних держбюджетів України.

“Зараз більшість кредитів Україні надають на дуже пільгових умовах. Йдеться про мінімальний відсоток за цими кредитами. Наприклад, знаю, що один з кредитів надали на мінімальний відсоток і сплата за ним розпочнеться лише через 10 років. А загалом якщо буде зростати економіка, то вона буде генерувати можливість для повернення кредитів”, – запевняє Володимир Рябошлик.

Він також проаналізував останню угоду України з Міжнародним валютним фондом і зробив висновок, що фактично усі кошти, які вони виділяють, підуть на покриття сплати Україною відсотків за попередні кредити.

“Можливо якийсь мільярд доларів буде для ресурсу України, а так майже усе піде на сплату боргів. Але МВФ – це одна з небагатьох організацій, яка не дуже радикально зреагувала на війну в Україні. Якщо раніше вони давали гроші для того, щоб просто покрити сплату за відсотками за попередні позики, то зараз ще дають трохи додатково”, – зазначає Рябошлик.

Від кредитів до зростання української економіки: чи це можливо

Важливо аби й вітчизняна економіка працювала так добре, наскільки це можливо в умовах війни. Проте, на думку Володимира Рябошлика, відновлення країни шляхом внутрішніх ресурсів підриває, зокрема, висока облікова ставка Національного банку, яка складає аж 25%. 

Облікова ставка НБУ — монетарний інструмент, за яким Нацбанк встановлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових ресурсів. З 17.03.2023 року розмір облікової ставки НБУ залишиться на рівні 25% річних.

“Одразу після запровадження цієї облікової ставки на рівні 25% кредитування в країні невпинно почало скорочуватися, адже кредити стали дорожчими і їх менше почали брати. Ми говоримо про фінансову допомогу для покриття того ж дефіциту бюджету, а з іншого боку ставка НБУ у 25% “душить” економіку. Тому якось нелогічно потребувати фінансової допомоги від міжнародних донорів, якщо ти не до кінця використав усі внутрішні ресурси”, – вважає фахівець з економіки.

Володимир Рябошлик підкреслює, що головною метою підняття облікової ставки Нацбанком до 25% була боротьба з інфляцією в Україні.

“Проте інфляція диктується скороченням наповнення грошової маси товарною масою. Простіше кажучи, скорочення виробництва – головний фактор інфляції. Також додає проблем скорочення кредитування через високі кредитні ставки у банках. Виходить, що надвисока облікова ставка НБУ за задумом мала зменшити інфляцію, але поки усе навпаки”, – наголошує Володимир Рябошлик.

Коментуючи проблеми в економіці країни, він підкреслює, що для масштабного розвитку України потрібно зробити усе, щоб нашу державу серйозно сприймали на міжнародній арені саме з економічної точки зору, а для цього потрібно розробити реальну програму зростання економіки України.

“Тоді можна говорити про кредити від міжнародних організацій на рівні сотень мільярдів доларів. Якщо міжнародні партнери будуть розуміти, як усе це буде повернуто і як буде використано, то гроші даватимуть”, – резюмував експерт. 

Подібні

Офіс президентської благодаті: чи потрібне Україні міністерство єдності

Євген Магда та Олексій Кошель пояснюють, чи зможе нове міністерство повернути українців

Рада звільнила не усіх міністрів, як планувалося: хто залишився на посаді

Наразі серед очікуваних звільнених лише четверо посадовців

РФ завдала удару по Полтаві, загинули 49 людей, Зеленський і Міноборони розповіли подробиці

Армія РФ завдала удару двома балістичними ракетами по Полтаві внаслідок чого загинули…

Парламент готує звільнення низки міністрів: що відомо про кандидатури і терміни

Сьогодні комітети мають погодити звільнення, а потім відбудеться голосування в залі парламенту