В Офісі президента та у Верховній Раді розглядають варіанти економічного бронювання від мобілізації, однак вони мають різні підходи щодо критеріїв проведення цієї процедури. Вибір стоїть між податками з зарплати в щонайменше 30-35 тисяч гривень, 20 тисячами гривень доплати за працівника щомісяця.
Про це йдеться у матеріалі “УП”.
“Ідея економічного бронювання полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Це паралельно до затвердженого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки”, – повідомляють у матеріалі.
Зокрема заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що на великих підприємствах країни попередили уряд про ймовірність зупинки виробництва через брак працівників.
“І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює “в білу”, і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано”, – заявив Шурма.
Читайте також: Працевлаштування ветеранів і допомога мобілізованим: як це вирішує бізнес
Він також повідомив, що є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого.
“Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші”, – зазначив Шурма.
Таким чином, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.
Дискусія навколо критеріїв для економічного бронювання.
“Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі”, – йдеться у статті.
В ОП пропонують організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок.
“Нижня “межа входу”, яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень”, – йдеться у матеріалі.
Група Наталухи у ВР розробляє інший проєкт, який базується на впровадженні спеціального квазіподатку – такого собі військового збору.
Читайте також: Арахамія назвав три норми законопроєкту про мобілізацію, які скасують
“Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну “бронь”, то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам”, – йдеться у матеріалі.
Зазначається, що модель, яку розглядають у “групі Наталухи”, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.
У моделі, яку пропонує ОП і яка фокусується на концептуальному “обіленні” економіки, усі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети.
“Як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ буде досить складно”, – зазначають у матеріалі.
Коментар Федерації роботодавців
У Федерації роботодавців виданню повідомили, що обидва варіанти “недосяжні для більшості їхніх членів”.
“Члени ФРУ готові платити за бронь близько 6 тисяч гривень на місяць за працівника”, – йдеться у матеріалі.
Читайте також: Представники бізнесу наполягають на доопрацюванні законопроєкту про мобілізацію: в чому причина
Зазначається, що обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету.
“За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік. Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю”, – повідомляють у статті.
Нагадаємо, що Верховна Рада 7 лютого підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт 10449 про посилення мобілізації. “За” проголосували 243 народних депутата.
