Спроби Кремля внести розбрат в українське суспільство, поширюючи наративи розколу, зазнали невдачі. Фактично у всіх регіонах України абсолютна більшість опитаних оптимістично оцінюють злагодженість дій військово-політичного керівництва, прихильність влади до безкомпромісного опору і продовження підтримки Заходом.
Такого висновку дійшли фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), які провели 4-27 грудня 2022 року всеукраїнське опитування громадської думки.
Отримані результати було порівняно з даними вересневого моніторингу поширеності наративів “розколу” в українському суспільстві. Так, респондентам повторно поставили запитання щодо трьох особливо серйозних (за можливими деструктивними наслідками) наративів для відстеження динаміки:
“Існує серйозний конфлікт між політичним та військовим керівництвом України”;
“Влада України готова піти на неприйнятні компроміси з Росією”;
“Захід втомився від України і хоче, щоб Україна домовлялася з Росією”.
Зазначені теми поширені в російській пропаганді, яка намагається переконати українців у наявності потенційної “зради”, щоб деморалізувати їх та знизити ступінь готовності до опору.
Що показало дослідження
Для кожної “лінії розколу” респондентам пропонувалися два твердження, які є протилежними інтерпретаціями. І одна з яких свідчить про те, що респондент згоден, що є такий “розкол”, а друга – що, навпаки, “розколу” немає. Респондент мав обрати одне з тверджень, з яким погоджується більшою мірою, а також зазначити, чи він/вона повністю згоден/згоден, чи ні. Для мінімізації ефекту порядку усі три пари тверджень зачитувалися різним респондентам у різному порядку, а усередині кожної пари, твердження також зачитувалися в різному порядку.
У результаті з’ясувалося, що лише 10% українців вірять, що між політичним та військовим керівництвом існує серйозний конфлікт, і кількість таких респондентів з вересня до грудня знизилася з 14% до 10%. Натомість з 71% до 77% стало більше тих, хто переконаний, що політичне керівництво України та військове командування діють злагоджено. як одна команда зі спільною метою перемогти у війні.
Між вереснем і груднем стало трохи більше тих, хто вважає, що влада готова піти на неприйнятні компроміси з Росією (з 5% до 7%), але при цьому все одно абсолютна більшість (84%) українців зберігають переконаність, що влада не збирається і не піде на неприйнятні компроміси з Росією (у вересні було 87%).
Також лише 15% українців вірять, що Захід втомлюється від України та хоче, щоб Україна вела перемовини з Росією (стільки ж було у вересні). Водночас з 73% до 76% виросла кількість тих, хто вважає, що Захід продовжує надавати підтримку України і очікує завершення війни на прийнятних для України умовах.
У східних областях України порівняно з західними дещо знижується впевненість в об’єднавчих інтерпретаціях, але фактично у всіх регіонах абсолютна більшість оптимістично оцінюють злагодженість дій військово-політичного керівництва, прихильність влади до безкомпромісного опору і продовження підтримки партнерів.
Хоча російськомовні українці (які за національністю вважають себе українцями, але вдома переважно розмовляють російською мовою) дещо менш упевнені в єднанні керівництва України, але і серед них лише абсолютна меншість вірять у наративи розколу.
Про що говорять результати дослідження
Кремлю загарбницькими діями вдалося те, проти чого так запекло чинили опір його маріонетки та агенти впливу в Україні починаючи з 2004-го року — об’єднати українське суспільство, незалежно від місця проживання і мови повсякденного спілкування. Фактор удаваного “розколу України” на Схід і Захід, який Москва використовувала з часів “Помаранчевої революції”, більше не працює.
Як не працює на теренах України й російська пропаганда, метою якої є посилення зневіри українців у майбутньому. Результати усіх, витрачених на це зусиль, попри астрономічні суми грошей, виявилися діаметрально протилежними. Громадяни України згуртувалися навколо влади та з оптимізмом дивляться у майбутнє.
Метод опитування
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).
Загалом було опитано 2005 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%.
