Переважна більшість українців вважають, що Володимир Зеленський має бути на посаді президента до кінця воєнного стану. Таку думку висловили 69% опитаних.
Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.
Однак 15% українців все ж вважають, що варто провести вибори (з них 4% говорять про призупинення воєнного стану та 11% – за внесення змін до відповідних законів і проведення виборів під час воєнного стану). Також є 10%, які підтримують варіант, згідно з яким у травні 2024 року Володимир Зеленський складає свої повноваження та до обрання нового президента його повноваження буде виконувати голова Верховної Ради України.
“Сприйняття доцільності виборів залежать від довіри до президента. Серед тих, хто довіряє Зеленському – 87% людей, які вважають, що він має працювати до кінця воєнного стану без виборів. Водночас серед тих, хто не довіряє Зеленському – 38%, які згодні, щоб він до кінця воєнного стану працював на посаді президента, а 54% підтримують варіанти можливості зміни влади (з них 31% вважають за можливе проведення виборів, а 23% про передання повноважень голові Верховної Ради)”, – йдеться у повідомленні.
Незалежно від поглядів на потребу у виборах, більша частина українців (53%) вважають, що Володимир Зеленський має брати участь у наступних виборах. У грудні 2023 року таких було 59%. Натомість з 34% у грудні 2023 року до 43% у лютому 2024 року зросла частка тих, хто вважає, що Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном.
У 2019 році Володимир Зеленський зазначав, що планує йти на посаду президента на один термін. Наразі немає можливості провести вибори, але коли з’являться умови для їх проведення, чи має він висувати свою кандидатуру вдруге? Найменше підтримують участь Зеленського на наступних виборах мешканці заходу та півдня країни, а найбільше – центру та сходу.
“Просування наративу, що у травні 2024 року президент втрачає легітимність, насамперед грає на руку ворогам України. Адже це буде розхитуванням ситуації та єдності всередині країни й підривом підтримки з боку союзників. Тим більше альтернативні сценарії при більш детальному аналізі також містять у собі потужні загрози легітимності та є факторами дестабілізації. Організувати проведення виборів надзвичайно складно, адже мільйони людей перебувають за кордоном, а також у небезпечних умовах або в окупації, а ще сотні тисяч українців проходять військову службу. Відсутність можливості громадянам взяти участь у голосуванні як виборці та кандидати підриватиме легітимність результатів (при цьому 65% українців негативно ставляться до голосування онлайн)”, – додали у КМІС.
Сценарій з передачею повноважень голові ВРУ містить, по-перше, проблему довіри і, відповідно, суспільної легітимності. Наприклад, зараз у Руслана Стефанчука не знає досить багато українців, а серед тих, хто його знає, більше йому не довіряють. Інші відомі особи-депутати парламенту, які можуть претендувати на посаду голови, також не користуються особливо відчутною довірою. По-друге, все одно залишається питання, як довго голова Верховної Ради зможе бути виконувати обов’язки президента без проведення виборів.
“Можна по-різному ставитися до президента Володимира Зеленського – підтримувати окремі рішення та критикувати інші, але уникнення поляризації і нестабільності, а також збереження керованості інституцій влади, і інтересах усього суспільства. Адже це спільна відповідальність влади, опозиції, громадянського суспільства, журналістів та простих громадян. Для пересічних українців пріоритетом залишається відсіч ворогу і це має бути пріоритетом й для всіх українських публічних суб’єктів”, – переконані аналітики.
Нагадаємо, у листопаді більшість українців також виступали за продовження повноважень Зеленського до закінчення воєнного стану. Однак тему виборів в Україні та легітимності влади успішно використовує й країна-терористка РФ.
Читайте також: Шмигаль про вибори – якщо партнери знайдуть потрібний формат, то можна буде говорити на цю тему
