У період з 29 вересня по 9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”. Як виявилося, більшість українці помітили позитивну динаміку в боротьбі з корупцією.
Про це повідомляє КМІС.
“Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці від 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території країни (у межах, які контролювалися до 24 лютого 2022 року). За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Загалом ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення”, – йдеться у повідомленні.
Нині корупція залишається одним із найбільш дратівливих для українців аспектів. За останні місяці в Україні за результатами діяльності правоохоронних органів та журналістських розслідувань інтенсивно обговорювалися різні кричущі корупційні випадки. Водночас потрібно розуміти, що інтенсивне медіа висвітлення може як свідчити про серйозні спроби боротьби з корупцією, так і, навпаки, частиною населення сприйматися як чергове свідчення тотальної, практично безнадійної просякнутості українського суспільства корупцією.
“Ми поставили респондентам запитання, а як вони самі сприймають нинішню ситуацію з боротьбою з корупцією. Більшість українців – 59% вважають, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією та позитивні зрушення. Водночас істотна частка респондентів обирали варіант відповіді, що останні справи є свідченням “безнадійної корумпованості України і позитивних змін немає” (34%)”, – зазначають у КМІС.
Однак із заходу на схід стає все менше тих, хто вважає, що в Україні й дійсно є спроби боротися з корупцією. Хоча при цьому в інших регіонах, окрім сходу, більше тих, хто позитивно оцінює ситуацію, ніж тих, хто оцінює її негативно. Так, на заході 65% респондентів вважають, що боротьба є проти 32%, які, навпаки, вважають Україну “безнадійно корумпованою”. У центрі співвідношення 60% проти 34%, на півдні – уже 53% проти 40%. На сході вже трохи більше тих, хто негативно оцінює ситуацію – 49% проти 45%, які вважають, що боротьба з корупцією є. Готовність до територіальних поступок залежить від того, як оцінюють боротьбу з корупцією в Україні.
Критичні оцінки ситуації з корупцією пов’язані з вищою готовністю до територіальних поступок. Так, серед тих, хто негативно оцінив ситуацію, 25% готові до територіальних поступок, у той час, як серед тих, хто бачить позитивні зрушення – 4%. Разом з цим, навіть серед тих, хто критично сприймає ситуацію з корупцією, переважна більшість (66%) виступають проти територіальних поступок.
“Корупція є потужним тригером для українців, оскільки уособлює в собі для пересічних громадян як морально-етичний вимір забезпечення справедливості, так і причину недостатньо високих стандартів життя. Ми раніше вже зазначали, що на тлі вторгнення в Україну простежується ріст довіри до інституцій, які асоціюються з відсіччю ворогу. Водночас низькою залишається довіра до інституцій у сфері забезпечення справедливості, як-от суди чи прокуратура або антикорупційні органи. Зараз вікно можливостей для них також відкрите, тому критично важливо здійснити необхідні трансформації. Соціальні науковці в численних дослідженнях показували, що суб’єктивне сприйняття дійсності часто має сильніший вплив, ніж об’єктивний стан. У період до/після Революції Гідності за результатами масштабних опитувань КМІС щодо корупції об’єктивна залученість населення до корупції знизилася, а за суб’єктивним сприйняттям громадянам здавалося, що її стало більше, тому що медіа почали себе вільніше почувати та в медіапросторі було більше інформації. Водночас таке суб’єктивне сприйняття мало суттєвий політичний вплив”, – додають у дослідженні.
Зараз питання боротьби з корупцією є питанням не просто справедливості й гідного життя, а й взагалі виживання України. З одного боку, Західні партнери під приводом корумпованості можуть обмежити підтримку України. А з іншого – це може вплинути й на уявлення самих українців про справедливість у державі та знизити рівень мотивації до волонтерської роботи та захисту від ворога.
“Боротьба з корупцією є колективною справою влади, медіа, громадського сектору та простих громадян. Це розбудова інституцій та формування нових прозорих і справедливих правил гри. Боротьба з корупцією – це тривалий процес на роки. Влада повинна зі свого боку усвідомлювати важливість системної боротьби з корупцією, демонструвати прозорість у своїх рішеннях, ефективно взаємодіяти та комунікувати з медіа та громадськістю. Медіа та громадськість зі свого боку мають усвідомлювати важливість балансу висвітлення ситуації. Будь-яка потенційно корупційна справа – це не привід заробити собі “політичний або глядацький рейтинг”. Висвітлення антикорупційної діяльності має залишати у пересічних громадян не відчуття безнадійності, а відчуття, що потроху дракон долається”, – наголосили у КМІС.
Нагадаємо, також нещодавно нардепка Безугла провела опитування про “побажання смерті нардепів”. Однак вона наголосила, що це почують всі, зокрема і ворог.
Читайте також: Кулеба запевняє, що у західних партнерів немає претензій до України стосовно корупції – це штучні наративи
